Дёготь в мёд - Darom Dabro

Кто играет нечисто — мёртв, наш рэп — это дёготь в мёд.

Свободный полёт, сила добра, ступни на тонки лёд.

Не играешь с огнём, а значит, не шаришь — забьём.

Рэп — это чистый кайф.

Фаланги не гнём, парень.

Вот так!

Мы здесь, не чтобы понравится Вам,

Не работать локтями, не дрыгаться вслед баловства.

Мы здесь, чтоб обнять сердца, учуять родства.

Отдельная страна, — и, если ты в не в курсе, — на, возьми!

я не один, за мной числятся лица.

Что это значит, вразуми, движка должна крутиться.

В атомной кухне, за битом, в лунное время суток,

Пишем то, что заставляет нас идти без шуток.

Знаешь, старый звук лучше новых двух,

А, может даже трёх, — лирике не нужен трёп.

Мы берём это на улицах и тащим в дом,

Чтобы передать потом тому, кто идёт за битом.

Лирика знает, кто мы есть!

Знает, как у нас лучше.

Я пишу текст не за бабло, — бро, его нужно слушать!

Со мной те люди, кто хотят в это верить, как в Бога!

Эй, йо, салют, это Добро, — у нас одна дорога.

Припев:

Знаешь, страшней всего — потерять свой путь,

Тот, что строит по клеткам твою судьбу.

Ты пропал взаперти среди сотен лун,

И тебе нужен здесь лишь шанс.

Знаешь, страшней всего — потерять свой путь,

Тот, что строит по клеткам твою судьбу.

Ты пропал взаперти среди сотен лун,

И тебе нужен здесь лишь шанс.

Всего один шанс, брат, один шаг, как один ход,

Выходи в круг!

Ты готов?

Да, окей, бро!

Если писать не про себя, Тогда про что?

Прошло время, где штиль мог сдержать шторм.

Всего один шанс, брат, один шаг, как один ход,

Выходи в круг!

Ты готов?

Да, окей, бро!

Если писать не про себя, Тогда про что?

Прошло время, где штиль мог сдержать шторм.

Хто грає нечисто - мертвий, наш реп - це дьоготь в мед.

Вільний політ, сила добра, ступні на тонкий лід.

Не граєш з вогнем, а значить, не шаріш — заб'ємо.

Реп - це чистий кайф.

Фаланги не гнем, хлопець.

Ось так!

Ми, тут, не щоб сподобається Вам,

Не працювати ліктями, не тремтіти вслід пустощів.

Ми, щоб обійняти серця, почути споріднення.

Окрема країна, і, якщо ти не в курсі, на, візьми!

я не один, за мною вважаються особи.

Що це означає, зрозумій, двигун повинен крутитися.

В атомній кухні, за бітом, у місячний час доби,

Пишемо те, що змушує нас іти без жартів.

Знаєш, старий звук кращий за нові два,

А, може навіть трьох,— ліриці непотрібна балаканина.

Ми беремо це на вулицях і тягнемо в будинок,

Щоб передати потім тому, хто йде за бітом.

Лірика знає, хто ми є!

Знає, як у нас краще.

Я пишу текст не за бабло, — бро, його треба слухати!

Зі мною ті люди, хто хочуть в це вірити, як у Бога!

Гей, йо, салют, це Добро,— у нас одна дорога.

Приспів:

Знаєш, найстрашніше — втратити свій шлях,

Той, що будує за клітками твою долю.

Ти пропав замкнений серед сотень місяців,

І тобі потрібен тут лише шанс.

Знаєш, найстрашніше — втратити свій шлях,

Той, що будує за клітками твою долю.

Ти пропав замкнений серед сотень місяців,

І тобі потрібен тут лише шанс.

Лише один шанс, брат, один крок, як один хід,

Виходь у коло!

Ти готовий?

Так, окей, бро!

Якщо писати не про себе, Тоді про що?

Минув час, де штиль міг стримати шторм.

Лише один шанс, брат, один крок, як один хід,

Виходь у коло!

Ти готовий?

Так, окей, бро!

Якщо писати не про себе, Тоді про що?

Минув час, де штиль міг стримати шторм.