Забери моё сердце - Darom Dabro

Припев:

Забери мое сердце!

Оставь во мне

Любовь этих странствий, все мои песни.

Оставь меня Луне.

Дай мне спеть с ней!

Забери мое сердце!

Оставь во мне

Любовь этих странствий, все мои песни.

Оставь меня Луне.

Дай мне спеть с ней!

О, Боже!

Забери мое сердце!

Забери мое сердце!

Оставь во мне

Любовь этих странствий, все мои песни.

Оставь меня Луне.

Дай мне спеть с ней!

О, Боже!

Забери мое сердце!

Город бросает золото на землю.

Моя любовь в кавычках в этих стенах.

Мне непривычно доверять ей первым.

Вчера я был ближе к людям, был выше чем птица.

Вчера я встретил ту, что так давно мне снится.

Темные локоны вьют моей кисе.

Надолго ли?

Как я мог раствориться, так быстро?

Я нежно бросаюсь в омут, держа её руку,

День, солнце, ночь, холод.

Где же теперь моя грубость?

Прошу, не дай мне уйти не прощаясь,

В городе, где живет мой брат — я бываю не часто.

Я уеду, как только камера встретит мой голос.

Но в этот раз я не пытался создать себе образ.

Мы играем в любовь — это не сложно, правда!

Ведь тысячи из нас играют в неё так азартно.

Но не дай мне играть с тобой — это не та картина.

Ведь я целую твои губы вдали объектива.

Озеро кормит птиц, с ними так много дружбы.

Мы проживаем лето в осень, ведь так было нужно.

Не так тепло не от костра — это от наших чувств,

И я вернусь к тебе, — я знаю, я точно вернусь.

Припев:

Забери мое сердце!

Оставь во мне

Любовь этих странствий, все мои песни.

Оставь меня Луне.

Дай мне спеть с ней!

О, Боже!

Забери мое сердце!

Забери мое сердце!

Оставь во мне

Любовь этих странствий, все мои песни.

Оставь меня Луне.

Дай мне спеть с ней!

О, Боже!

Забери мое сердце!

Уже неделю я сплю без твоих объятий.

О, как же в них было!

Наблюдаю свой ход таким будто и в нем есть крылья.

Рифмую с парнями, двигаюсь в ночных проспектах,

И тут, походу, много рэпа — доброго рэпа.

Чертов Skype не передаст всех чувств.

Ты — океан, детка!

Слышишь?

— Я иду в глубину!

Даже во сне, на всех порах, я всё куда-то мчусь.

Но я проснусь и загадаю лишь тебя одну.

Сегодня в городе дождь, осень просит побыть с ней,

С меня выходит пятый текст от последних событий.

Парни кричат, что Рома снова пропал и не выйдет.

Но это снова не похоже на то, что я видел.

Ты мой закат в мире, где нет Солнца, нет света!

Я пробиваюсь с этой тьмы — окопался в поэты.

Я не знаю, как ты пришла, но я в миг неподвижен.

Просто прошу — останься — здесь, навсегда!

Слышишь?

Припев:

Забери мое сердце!

Оставь во мне

Любовь этих странствий, все мои песни.

Оставь меня Луне.

Дай мне спеть с ней!

О, Боже!

Забери мое сердце!

Забери мое сердце!

Оставь во мне

Любовь этих странствий, все мои песни.

Оставь меня Луне.

Дай мне спеть с ней!

О, Боже!

Забери мое сердце!

Забери мое сердце!

Приспів:

Забери моє серце!

Залиш у мені

Кохання цих мандрівок, усі мої пісні.

Залиш мене Місяцю.

Дай мені заспівати з нею!

Забери моє серце!

Залиш у мені

Кохання цих мандрівок, усі мої пісні.

Залиш мене Місяцю.

Дай мені заспівати з нею!

О Боже!

Забери моє серце!

Забери моє серце!

Залиш у мені

Кохання цих мандрівок, усі мої пісні.

Залиш мене Місяцю.

Дай мені заспівати з нею!

О Боже!

Забери моє серце!

Місто кидає золото на землю.

Моє кохання в лапках в цих стінах.

Мені незвично довіряти їй першим.

Вчора я був ближче до людей, був вищим ніж птах.

Вчора я зустрів ту, що так давно мені сниться.

Темні локони в'ють моєї кисі.

Чи надовго?

Як я міг розчинитися, так швидко?

Я ніжно кидаюся в мут, тримаючи її руку,

День, сонце, ніч, холод.

Де тепер моя грубість?

Прошу, не дай мені піти не прощаючись,

У місті, де живе мій брат — я буваю не часто.

Я поїду, як тільки камера зустріне мій голос.

Але цього разу я не намагався створити собі образ.

Ми граємо в любов - це не складно, правда!

Адже тисячі з нас грають у неї так азартно.

Але не дай мені грати з тобою — це не та картина.

Адже я цілую твої губи вдалині об'єктива.

Озеро годує птахів, з ними так багато дружби.

Ми проживаємо літо восени, адже так було потрібно.

Не так тепло не від вогнища— це від наших почуттів,

І я повернуся до тебе,— я знаю, я точно повернуся.

Приспів:

Забери моє серце!

Залиш у мені

Кохання цих мандрівок, усі мої пісні.

Залиш мене Місяцю.

Дай мені заспівати з нею!

О Боже!

Забери моє серце!

Забери моє серце!

Залиш у мені

Кохання цих мандрівок, усі мої пісні.

Залиш мене Місяцю.

Дай мені заспівати з нею!

О Боже!

Забери моє серце!

Вже тиждень я сплю без твоїх обіймів.

О, як у них було!

Спостерігаю свій хід таким ніби і в ньому є крила.

Рифмую з хлопцями, рухаюся в нічних проспектах,

І тут, походу, багато репу — доброго репу.

Чортів Skype не передасть усіх почуттів.

Ти — океан, дитинко!

Чуєш?

—Я йду в глибину!

Навіть у сні, на всіх порах, я все кудись мчуся.

Але я прокинуся і загадаю лише тебе одну.

Сьогодні в місті дощ, осінь просить побути з нею,

З мене виходить п'ятий текст від останніх подій.

Хлопці кричать, що Рома знову пропав і не вийде.

Але це знову не схоже на те, що я бачив.

Ти мій захід у світі, де немає Сонця, немає світла!

Я пробиваюся з цієї темряви — окопався в поети.

Я не знаю, як ти прийшла, але я в мить нерухомий.

Просто прошу — залишися тут, назавжди!

Чуєш?

Приспів:

Забери моє серце!

Залиш у мені

Кохання цих мандрівок, усі мої пісні.

Залиш мене Місяцю.

Дай мені заспівати з нею!

О Боже!

Забери моє серце!

Забери моє серце!

Залиш у мені

Кохання цих мандрівок, усі мої пісні.

Залиш мене Місяцю.

Дай мені заспівати з нею!

О Боже!

Забери моє серце!

Забери моє серце!