Счастье - Darom Dabro

Собрав последние мысли в блокноте,

Когда мой город спит, я будто пленник мелодий.

От нескончаемой тоски не осталось лекарства,

Не бывать счастливыми, покупая счастья.

Ищем любовь утопая в отчаяние,

По венам закипает кровь, учимся молчать.

Истощая свою судьбу становимся мнимы,

Перенимая от отца, чтоб передать сыну.

Пылает пламя в холодную зиму, туманы,

Скажи откуда мы черпаем силы.

От настоящего так мало осталось, но всё же,

Кому откроешь своё сердце когда будет сложно?

Наши ошибки пусть впитает прошлое,

Твоя жизнь от нуля или уже кем-то ношена.

Не потеряй себя за ширмой ложного театра,

Не просто так мы произносим клятвы.

То что нам дали улицы, останется свято,

Ты можешь быть чистым снаружи, а внутри в пятнах.

Только не вздумай забывать о главном,

То, что приносит тебе счастье, ломает слава.

Сила добра тут тяжелей оскала,

Буду видеть улыбки даже в пустеющем зале.

Быть может я схожу с ума и со мной что-то стало?

Я из окна слышу голос квартала.

Чем дорожу я проснувшись на утро?

Для человеческого счастья порой хватит звука.

Расскажу брату за боль, что остаётся тенью,

Он всё поймёт, только его не забирает время.

Найти тепло не поджигая спички,

Выражайся без слов, вера это что-то личное.

Людская злоба нас рушит на части,

Просто с умей найти своё счастье.

Припев:

Время уйдёт песком,

Жизнь пролетит будто бы сон.

Боль заберёт вода,

Нужно уметь мечтать.

Время уйдёт песком,

Жизнь пролетит будто бы сон.

Боль заберёт вода,

Нужно уметь мечтать.

Зібравши останні думки в блокноті,

Коли моє місто спить, я ніби бранець мелодій.

Від нескінченної туги не залишилися ліки,

Не бути щасливими, купуючи щастя.

Шукаємо любов потопаючи у відчай,

По венах закипає кров, вчимося мовчати.

Виснажуючи свою долю, стаємо уявними,

Переймаючи від батька, щоб передати синові.

Палає полум'я в холодну зиму, тумани,

Скажи звідки ми черпаємо сили.

Від справжнього так мало залишилося, але все ж,

Кому відкриєш своє серце, коли буде складно?

Наші помилки нехай вбере минуле,

Твоє життя від нуля або вже кимось ношене.

Не втрати себе за ширмою помилкового театру,

Непросто так ми вимовляємо клятви.

Що нам дали вулиці, залишиться свято,

Ти можеш бути чистим зовні, а всередині в плямах.

Тільки не задумайся забувати про головне,

Те, що дає тобі щастя, ламає слава.

Сила добра тут тяжче оскала,

Бачу усмішки навіть у пустому залі.

Може я схожу з розуму і зі мною щось стало?

Я з вікна чую голос кварталу.

Чим дорожу я прокинувшись на ранок?

Для людського щастя часом вистачить звуку.

Розповім братові за біль, що залишається тінню,

Він все зрозуміє, тільки його не забирає час.

Знайти тепло не палюючи сірники,

Висловлюйся без слів, віра це щось особисте.

Людська злість нас руйнує на частині,

Просто зумій знайти своє щастя.

Приспів:

Час піде піском,

Життя пролетить ніби сон.

Біль забере вода,

Потрібно вміти мріяти.

Час піде піском,

Життя пролетить ніби сон.

Біль забере вода,

Потрібно вміти мріяти.