Назад в прошлое - Darom Dabro

Больно признать, что нас всех настиг шторм.

Нас не ведет смех, я чересчур смел.

Дай мне любви.

Дай мне любви.

Не отпускай то, что нас родит тут,

Наших корней, те плачут в Земле —

Корни в земле, корни в земле.

Я не смогу так, смысл всего — шаг.

Больше мне не жаль тех, кто внутри.

Прячь от себя.

Де факто он есть.

В лицах прохожих одно и то же,

Они кричат мне, что для меня

Места тут нет.

Я им дарю смех.

Меня пьянит, но что мне дает сил?

Я одинок, но — это мой мир,

Преданный мир!

Так не испорть всё.

Мне не стать другим, я все меньше стал верить им.

Нечем дышать здесь.

Нечем дышать здесь.

Я возьму свое, но готов им отдать тут все,

Чтобы открыть взгляд, чтобы открыть их взгляд.

Я все время хочу сбежать от того, кто мне тычет жизнь.

Ведь правда живет в нас, правда живет в нас.

Я боюсь смотреть, как мертвеет людской уют.

Я бегу от своих проблем, но деньги принес мир,

Что было, то… Что было, то.

Боляче визнати, що нас усіх наздогнав шторм.

Нас не веде сміх, я надто сміливий.

Дай мені кохання.

Дай мені кохання.

Не відпускай те, що нас народить тут,

Наше коріння, ті плачують у Землі —

Коріння в землі, коріння в землі.

Я не зможу так, сенс всього крок.

Більше мені не жаль тих, хто всередині.

Ховай від себе.

Де-факто він є.

В особах перехожих одне й те,

Вони кричать мені, що для мене

Місця тут немає.

Я їм дарую сміх.

Мене п'янить, але що мені дає сил?

Я одинокий, але це мій світ,

Відданий світ!

Так не зіпсувати все.

Мені не стати іншим, я все менше став вірити їм.

Нема чим дихати тут.

Нема чим дихати тут.

Я візьму своє, але готовий їм віддати тут все,

Щоб відкрити погляд, щоб відкрити їх погляд.

Я весь час хочу втекти від того, хто мені тиче життя.

Адже правда живе в нас, правда живе в нас.

Я боюся дивитися, як мертвіє людський затишок.

Я біжу від своїх проблем, але гроші приніс світ,

Що було, те… Що було, те.