Мистер Великий Художник - Darom Dabro

Наступившая ночь освежит полотно, спрячется жизнь.

Видно, там самое дно.

Мистер Великий Художник, — время проснуться,

Время заплакать от нот.

Время коснуться вам кисть в кисть,

Взять лист, взгляд ввысь.

Время коснуться окраин Вселенной,

Так создается эскиз.

Он не знает, что значит любовь.

Грязные простыни молят о ней;

Молят о том, чтобы не видеть тех,

Алчных *ук этих безудержных дней.

Вдохновение крошит на лист,

Сверху упал подсушенный табак,

Но все это немедленно тянет нас вниз.

Слабый глупец не думает так.

От чего он так ищет себя?

От чего он бежит, от чего он молчит?

Тебе скажет немая картина,

Которая завтра уйдет за гроши.

Для отца непонятно, чем занят тут ветреный сын —

Тянется дым,

У отца существует всего один слоган —

«Деньги сделали мир», но это не так!

Это не так, это не так, папа.

Это не так, это не так, папа.

Это не так, это не так, папа.

Это не так, это не так.

В его жизни так много друзей,

Но много ли тех, кто увидел его изнутри?

Та больная душа скрывает себя за улыбкой

В истинном городе лжи.

В городе самой Великой реки,

И поверь, величайшей тоски,

Где так хочется взять этот чертов билет

И в минуту свалить на пески.

Но в этом и есть любовь, это его любовь,

Что вызывает боль, она будоражит кровь.

В этом и есть любовь, это его любовь,

Что вызывает боль, она будоражит кровь.

Я читаю стихи в одиночестве звезд.

Мистер Великий художник, что ты принес?

Что ты принес в мой потерянный дом,

Это я понял потом.

Эта женщина держит в руках мою жизнь,

Держит основу души!

Я ищу её долгие сложные годы,

чтобы когда-то проснуться и жить.

Это мой сын, мой долгожданный сын.

Это мой сын, мною любимый сын.

Это мой сын, мой долгожданный сын.

Это мой сын, этой мой сын.

Я не верю в случайные встречи,

Вся моя лунная жизнь, как творческий вечер.

Меньше людей, больше встреча искусных фанатов,

Кто не обеспечен.

Этот путь не бывает другим,

Настроение в мире без старого блюза.

Мы добьемся того, что хотим!

И пусть всячески в *опу идет твой продюсер!

Мой голос за правду, мой голос за праву здесь.

Мой голос за правду, так возродилась честь.

Мой голос за правду, мой голос за праву здесь.

Мой голос за правду, так возродилась честь.

Честь!

Настала ніч освіжить полотно, сховається життя.

Видно там саме дно.

Містер Великий Художник,— час прокинутися,

Час заплакати від нот.

Час торкнутися вам кисть у кисть,

Взяти лист, погляд угору.

Час торкнутися околиць Всесвіту,

Так створюється ескіз.

Він не знає, що означає любов.

Брудні простирадла благають про неї;

Молять про тому, щоб не бачити тих,

Жадібних *ук цих нестримних днів.

Натхнення кришить на лист,

Зверху впав підсушений тютюн,

Але все це негайно тягне нас вниз.

Слабкий дурень не думає так.

Від чого він так шукає себе?

Від чого він біжить, від чого він мовчить?

Тобі скаже німа картина,

Яка завтра піде за гроші.

Для батька незрозуміло, чим зайнятий тут вітряний син

Тягнеться дим,

Батько існує лише один слоган—

«Гроші зробили світ», але це не так!

Це не так, це не так, тату.

Це не так, це не так, тату.

Це не так, це не так, тату.

Це не так, це не так.

У його житті так багато друзів,

Але чи багато тих, хто побачив його зсередини?

Та хвора душа приховує себе за усмішкою

В істинному місті брехні.

У місті найбільшої річки,

І повір, найбільшої туги,

Де так хочеться взяти цей бісовий квиток

І в хвилину звалити на піски.

Але в цьому і є любов, це його любов,

Що викликає біль, вона розбурхує кров.

У цьому і є любов, це його любов,

Що викликає біль, вона розбурхує кров.

Я читаю вірші в самоті зірок.

Містер Великий художник, що ти приніс?

Що ти приніс до мого втраченого будинку,

Це я зрозумів потім.

Ця жінка тримає в руках моє життя,

Тримає основу душі!

Я шукаю її довгі складні роки,

щоб колись прокинутися і жити.

Це мій син, мій довгоочікуваний син.

Це мій син, мною улюблений син.

Це мій син, мій довгоочікуваний син.

Це мій син, мій син.

Я не вірю у випадкові зустрічі,

Все моє місячне життя, як творчий вечір.

Менше людей, більше зустріч вправних фанатів,

Хто не забезпечений.

Цей шлях не буває іншим,

Настрій у світі без старого блюзу.

Ми досягнемо того, що хочемо!

І нехай всіляко в *опу йде твій продюсер!

Мій голос за правду, мій голос за праву тут.

Мій голос за правду, так відродилася честь.

Мій голос за правду, мій голос за праву тут.

Мій голос за правду, так відродилася честь.

Честь!