Город ветров - Darom Dabro

Припев:

Проснись, это город моих ветров,

Что тянет нас за собой в этом медленном танце.

Постой, и я следую за тобой

Бесследно тону в свете восходящего счастья.

Проснись, это город моих ветров,

Что тянет нас за собой в этом медленном танце.

Постой, и я следую за тобой

Бесследно тону в свете восходящего счастья.

Аромат прохлады из окна,

Вечерний туман, он медленно сводит с ума.

Весенний прибой возьми мои мысли с собой,

Стань небом, дай нам лететь над бездонной рекой.

Потеряны в мыслях, но минимум слов,

Дай мне вздохнуть твоей жизни, каменный город ветров.

Стать летом, пронести тепло даже там, где нас нету,

Метр за метром, ела дыша на пути к свету.

Припев:

Проснись, это город моих ветров,

Что тянет нас за собой в этом медленном танце.

Постой, и я следую за тобой

Бесследно тону в свете восходящего счастья.

Проснись, это город моих ветров,

Что тянет нас за собой в этом медленном танце.

Постой, и я следую за тобой

Бесследно тону в свете восходящего счастья.

Молчание ночи томит тишину,

Боже, да делай что хочешь, только не дай нам уснуть.

Дай веры, дай нам любви от безумной Луны,

Людям, чьй врали уста в замен подари тишины.

Пусть ливнем дожди улыбку не смоют с лица,

Парус упрямо на штиль, найдёт там начало конца.

Ответы, чужих историй чьи судьбы родны,

Сердце, что било любовь теперь прочнее брони.

Припев:

Проснись, это город моих ветров,

Что тянет нас за собой в этом медленном танце.

Постой, и я следую за тобой

Бесследно тону в свете восходящего счастья.

Проснись, это город моих ветров,

Что тянет нас за собой в этом медленном танце.

Постой, и я следую за тобой

Бесследно тону в свете восходящего счастья.

Город людей будто скован, в свете комнатных ламп,

Там где ты пылал, а теперь веет холод.

Есть право на шаг, каким тебя сделали годы,

Там, где братья покажут кулак, будет центр свободы.

Мой город ночи, город ветров и окраин,

Там правда пряма, будто с прыжка на кольцо валит Брайн.

Есть парочка правил, парочка граней на крайний,

Все мои люди хранят эту тайну.

Там, где разбросаны камни, получены травмы,

Нас учат ошибки, это тяжёлая драма.

Жалят порочные дамы, за очные встречи,

Все старые темы делают жизнь твою легче.

Скоро настанет тот вечер, что ждали мы долго,

Тронется новый состав, чьё имя пророчила Волга.

Город самарской луки и великого театра,

Darom Dabro, город-ветров, всё, стоп, снято.

Припев:

Проснись, это город моих ветров,

Что тянет нас за собой в этом медленном танце.

Постой, и я следую за тобой

Бесследно тону в свете восходящего счастья.

Проснись, это город моих ветров,

Что тянет нас за собой в этом медленном танце.

Постой, и я следую за тобой

Бесследно тону в свете восходящего счастья.

Приспів:

Прокинься, це місто моїх вітрів,

Що тягне нас за собою в цьому повільному танці.

Стривай, і я слідую за тобою

Безслідно тону у світлі висхідного щастя.

Прокинься, це місто моїх вітрів,

Що тягне нас за собою в цьому повільному танці.

Стривай, і я слідую за тобою

Безслідно тону у світлі висхідного щастя.

Аромат прохолоди з вікна,

Вечірній туман, він повільно зводить з розуму.

Весняний прибій візьми мої думки з собою,

Стань небом, дай нам летіти над бездонною річкою.

Втрачені в мислах, але мінімум слів,

Дай мені зітхнути твого життя, кам'яне місто вітрів.

Стати влітку, пронести тепло навіть там, де нас нема,

Метр за метром, їла дихаючи на шляху до¸світу.

Приспів:

Прокинься, це місто моїх вітрів,

Що тягне нас за собою в цьому повільному танці.

Стривай, і я слідую за тобою

Безслідно тону у світлі висхідного щастя.

Прокинься, це місто моїх вітрів,

Що тягне нас за собою в цьому повільному танці.

Стривай, і я слідую за тобою

Безслідно тону у світлі висхідного щастя.

Мовчання ночі томить тишу,

Боже, так роби що хочеш, тільки не дай нам заснути.

Дай віри, дай нам любові від шаленого Місяця,

Людям, чиї брехали вуста натомість подаруй тиші.

Нехай зливою дощі усмішку не змиють з особи,

Вітрило вперто на штиль, знайде там початок кінця.

Відповіді, чужих історій чиї долі рідні,

Серце, що било кохання тепер міцніше за броню.

Приспів:

Прокинься, це місто моїх вітрів,

Що тягне нас за собою в цьому повільному танці.

Стривай, і я слідую за тобою

Безслідно тону у світлі висхідного щастя.

Прокинься, це місто моїх вітрів,

Що тягне нас за собою в цьому повільному танці.

Стривай, і я слідую за тобою

Безслідно тону у світлі висхідного щастя.

Місто людей ніби сковане, у світлі кімнатних ламп,

Там де ти палав, а тепер віє холод.

Є право на крок, яким тебе зробили роки,

Там, де брати покажуть кулак, буде центром свободи.

Моє місто ночі, місто вітрів і околиць,

Там правда пряма, ніби зі стрибка на кільце валить Брайн.

Є парочка правил, парочка граней на крайній,

Усі мої люди зберігають цю таємницю.

Там, де розкидане каміння, отримано травми,

Нас вчать помилки, це важка драма.

Жалять порочні дами, за нні зустрічі,

Усі старі теми роблять життя твоє легшим.

Скоро настане той вечір, що чекали ми, довго,

Торкнеться новий склад, ім'я якого пророкувала Волга.

Місто самарської цибулі та великого театру,

Darom Dabro, місто-вітер, все, стоп, знято.

Приспів:

Прокинься, це місто моїх вітрів,

Що тягне нас за собою в цьому повільному танці.

Стривай, і я слідую за тобою

Безслідно тону у світлі висхідного щастя.

Прокинься, це місто моїх вітрів,

Що тягне нас за собою в цьому повільному танці.

Стривай, і я слідую за тобою

Безслідно тону у світлі висхідного щастя.