Silhouettes - Claude François

Comme je passais par chez toi

Tard hier soir

Dans la lumière de ta chambre

J’ai crus voir

Dessinées sur les rideaux

Deux silhouettes enlacées

Je m’arrêtais la gorge serrée

Il semblait plus grand que moi

Prés de toi

D’où j'étais je n’entendais

Pas vos voix

Elles semblaient tellement s’aimer

Ses silhouettes enlacées

Quel jolie couple tous deux vous formiez

Tu te blottie dans ses bras

Tendrement

Alors lui il t’embrassa si longtemps

Elles semblaient tellement heureuses

Ses silhouettes enlacées

Moi j'étais seul et désespéré

Mmmmm …

Tout à coup perdent la tête

J’ai sonné

Quand la porte c’est ouverte

J’ai crié

Car c'était deux étranger

Ses silhouettes enlacées

Je m'étais donc trompé d'étage

Comme un fou j’ai couru

Te trouvé

Et de joie tout contre moi

T’es serré

Nous étions à notre tour

Deux silhouettes enlacées

Par notre amour

Deux silhouettes enlacées

Et pour toujours

Deux silhouettes enlacées

Коли я проходив повз ваш будинок

Вчора пізно ввечері

У світлі твоєї кімнати

Я думав, що бачив

Намальований на шторах

Два переплетених силуети

Я зупинився з клубком у горлі

Він здавався вищим за мене

Поруч з вами

Звідки я був, я не міг чути

Не твої голоси

Здавалося, вони так любили один одного

Її переплетені силуети

Якою чудовою парою ви були

Ти тулишся в його обіймах

Ніжно

Так він цілував тебе так довго

Вони здавалися такими щасливими

Її переплетені силуети

Я був один і зневірений

ммммм…

Раптом втратити розум

я подзвонив

Коли двері відкриті

я закричала

Бо це були двоє незнайомців

Її переплетені силуети

Тож я опинився не на тому поверсі

Як божевільний я побіг

знайшов тебе

І радість вся проти мене

Ти туга

Настала наша черга

Два переплетених силуети

Нашою любов'ю

Два переплетених силуети

І назавжди

Два переплетених силуети