Départ Express - Charles Aznavour, Yves Montand

Un jour de mai où l´ennui me pesait

Pour vivre ma vie laissant ce qui m´oppresse

J´ai tout quitté sans chagrin sans regret

Puisque les voyages forment la jeunesse

Aux gens curieux j´ai répondu:

«Destination inconnue»

J´ai pris le premier train

Qui partait le matin

Par hasard dans le train

Y avait une femme très bien

Comme le destin veille sur moi gentiment

Elle était justement dans mon compartiment

L´train en roulant faisait un vacarme infernal

Sur la banquette en bois on était plutôt mal

Et quand j´ai pris sa main, parlant avec douceur

Plus vite que le train allaient mes battements d´coeur

D´un ton charmant un peu moqueur

En un instant j´ai pris son coeur

J´lui proposai fort galamment:

«Venez avec moi au wagon-restaurant»

Sous le premier tunnel très fort je l´ai serrée

Sous le second tunnel un baiser fut volé

Puis nous sommes descendus dans une gare inconnue

Pour cacher notre amour dans un p´tit coin perdu

Chose bizarre

Un matin par hasard

Elle avait dû se lever du mauvais pied

Elle m´a dit: «pars» et d´un seul coup, d´un seul

J´ai bondi du lit, je me suis habillé

Je l´ai tout quittée, j´ai rien perdu

Destination inconnue

J´ai pris le premier train qui partait le matin

J´étais un peu peiné, je n´me sentais pas bien

Comme le destin veille sur moi gentiment

Elle était revenue dans mon compartiment

L´train en roulant faisait un vacarme infernal

Sur la banquette en bois on était plutôt mal

Et quand elle prit ma main pour se faire pardonner

Tout contre mon épaule elle s´est appuyée

J´étais si bien, je n´disais rien

Intéressé me laissant griser

Je l´écoutais et je goûtais

Les mots très doux que tout bas elle disait

Sous le premier tunnel très fort je l´ai serrée

Sous le second tunnel un baiser fut volé

Puis nous sommes descendus dans une gare inconnue

Pour cacher notre amour dans un p´tit coin perdu

Sous le premier tunnel très fort je l´ai serrée

Sous le second tunnel un baiser fut volé

Puis nous sommes descendus dans une gare inconnue

Pour cacher notre amour dans un p´tit coin perdu

Depuis ce jour nous ne nous sommes plus quittés

Elle devint si gentille qu´elle a su me garder

Одного травневого дня, коли мене тягнула нудьга

Прожити своє життя, покидаючи те, що мене пригнічує

Я залишив усе без смутку без жалю

Оскільки подорожі формують молодість

Допитливим людям я відповів:

«Место призначення невідоме»

Я сів першим потягом

Хто пішов вранці

Випадково в поїзді

Була гарна жінка

Як ніжно стежить за мною доля

Вона просто була в моєму купе

Потяг, що котився, зробив пекельний рекет

На дерев’яній лавці нам було дуже погано

І коли я взяв її за руку, тихо заговорив

Швидше за потяг билося моє серце

Чарівним, трохи глузливим тоном

За мить я взяв її серце

Я запропонував йому дуже галантно:

«Ходімо зі мною до вагона-ресторану»

Під першим тунелем дуже туго я її стиснув

Під другим тунелем вкрали поцілунок

Потім ми вийшли на незнайомій станції

Щоб сховати нашу любов в маленькому загубленому куточку

дивна річ

Одного ранку випадково

Мабуть, вона встала не на ту ногу

Вона мені сказала: «Іди» і все відразу, все відразу

Я схопився з ліжка, одягнувся

Я все залишив, нічого не втратив

Пункт призначення невідомий

Я сів першим потягом, який відійшов уранці

Мені було трохи боляче, мені було погано

Як ніжно стежить за мною доля

Вона повернулася до мого купе

Потяг, що котився, зробив пекельний рекет

На дерев’яній лавці нам було дуже погано

І коли вона взяла мене за руку, щоб загладити

Вона притулилася до мого плеча

Я був такий хороший, я нічого не сказав

Цікаво залишити мене п'яним

Я послухав і спробував

Дуже солодкі слова, які вона прошепотіла

Під першим тунелем дуже туго я її стиснув

Під другим тунелем вкрали поцілунок

Потім ми вийшли на незнайомій станції

Щоб сховати нашу любов в маленькому загубленому куточку

Під першим тунелем дуже туго я її стиснув

Під другим тунелем вкрали поцілунок

Потім ми вийшли на незнайомій станції

Щоб сховати нашу любов в маленькому загубленому куточку

З того дня ми не розлучалися один з одним

Вона стала такою приємною, що знала, як мене утримати