Voilà Que Tu Reviens - Charles Aznavour

Voilà que tu reviens,

Sans une explication,

Après deux mois d’absence,

Et sans complexe aucun,

Tu rentres à la maison,

Crispante d’insolence,

Voilà que tu reviens,

Fumant négligemment,

Ta cigarettes blonde,

Avec ce rire en coin,

Que tu as si souvent,

Quand tu te fous du monde.

Tu ne demandes pas ce qu’a été ma vie,

Quels ont été mes jours et mes nuits loin de toi,

Tu ne demandes pas,

Si mon âme est meutrie,

Si j’ai trouvé l’oubli,

Dans d’autres bras.

Simplement tu reviens,

Sûre de pouvoir encore,

Jouant de ma faiblesse,

Empoisonner mes jours,

Et promenant tes mains,

Tout au long de mon corps,

Provoquer ma tendresse,

En réveillant l’amour.

Voilà que tu reviens,

La mèche sur le front,

Et de façon brutale,

Piétinant mon chagrin,

Tu prends avec aplomb,

Tes aises et tu t’intalles,

Voilà que tu reviens,

Belle à damner les dieux et tu parles à voix haute,

Et moi, je ne dis rien,

Comme si de nous deux,

C’est moi qu'étais en faute.

Tu ne doutes de rien,

Tu as la certitude de reprendre ta place,

Et tes droits près de moi,

Et retrouvant soudain,

Toutes tes habitudes,

Tes manières et tes gestes d’autrefois,

Tu caresses le chien,

Tu ouvres la télé,

Tu déplaces les choses,

Et viens tout contre moi,

Moi je revis enfin et chassant le passé,

Je reste lèvres closes,

Heureux que tu sois là.

Voilà que tu reviens,

Voilà que tu reviens et moi,

Je me sens bien !

Ось ти знову,

без пояснень,

Після двох місяців відсутності,

І без жодних комплексів,

Ти повертаєшся додому,

Хрусткі від нахабства,

Ось ти знову,

Необережно куривши,

Твої біляві сигарети,

З цією посмішкою,

що у тебе так часто,

Коли тобі байдуже до світу.

Ти не питай, яким було моє життя,

Якими були мої дні і мої ночі від тебе,

Ти не питай,

Якщо моя душа розбита,

Якщо я знайшов забуття,

В інших руках.

Ти тільки повернись

Напевно, ще зможу,

Граючи на моїй слабкості,

отруюй мої дні,

І ходячи своїми руками,

У всьому моєму тілі,

викликай мою ніжність,

Пробудивши любов.

Ось ти знову,

Гніт на чолі,

І жорстоко,

Топчучи мою скорботу,

Ти приймаєш з апломбом,

Влаштуйся зручно і влаштуйся,

Ось ти знову,

Прекрасна, щоб померти, і ти говориш вголос,

І я нічого не кажу,

Ніби від нас обох,

Я був винен.

Ти ні в чому не сумніваєшся,

Ви обов'язково займете своє місце,

І твої права поруч зі мною,

І раптом знайшовши,

Всі твої звички

Ваші давні способи і жести,

Ти гладиш собаку,

Ти вмикаєш телевізор,

Ви переміщаєте речі

І підійди ближче до мене,

Я, нарешті, я знову живу і ганяюсь за минулим,

Я залишаюсь із закритими губами,

Радий, що ти тут.

Ось ти знову,

Ось ти повертайся і я,

Я почуваюся добре !