Trenetement - Charles Aznavour

Ma page est vierge, je suis devant, il me faut écrire un roman

Et je gamberge, me tiens le front en cherchant une inspiration

Si dans une heure, j’ai pu noircir quelques feuillets

Mon éditeur pourra me consentir un prêt que ma concierge

Guette déjà, car mon loyer n’est pas payé depuis six mois

Je me concentre mais rien ne vient et je suis mangé par la faim

Car dans mon ventre, au désespoir, il n’y a pas même un café noir

J’ai beau chercher, comment faire un repas gratuit?

Dans le quartier, je n’obtiens plus aucun crédit

Et quand je rentre chez eux, parfois

Les commerçants sont menaçants dès qu’ils me voient

Muse ma reine, ma tendre amie, mon doux cœur et mon pur esprit

Mets-moi en veine, je suis à court, je t’en prie, viens à mon secours

Donne-moi donc trois personnages et un décor

Qui connaîtront la vie, l’amour et puis la mort

Que ça devienne un best-seller qui m’offre un jour

Et le Goncourt, et l’habit vert

Mon cœur bat vite, ça y est, je crois, mon roman s'écrit malgré moi

Quand je cogite, ma plume court, j’en oublie tout ce qui m’entoure

Je suis génial, j’ai fini l'œuvre en une nuit

Le point final est au bas de mon manuscrit

Je sollicite mon éditeur qui m'éconduit avec mépris, ah!

Quel malheur

Dès lors je sombre dans la folie et je dis adieu à la vie

Dans la pénombre, sans oraison, je me fais un trou dans le front

Je vois d’en haut, les gens s’arracher mes bouquins

Souvent il faut mourir pour devenir quelqu’un

Mais comme une ombre, souvent la nuit, je reviendrai

Je le promets et sans répit

Je ferai peur aux éditeurs toutes les nuits

Je ferai peur aux éditeurs toutes les nuits

Моя сторінка порожня, я попереду, мені потрібно написати роман

І я граю, тримаюся за чоло, шукаючи натхнення

Якби за годину я міг затемнити кілька ковзанок

Мій видавець може дати мені позику, яку мій консьєрж

Остерігайтеся вже, бо мою оренду не платили півроку

Я зосереджуюсь, але нічого не приходить, і мене з’їдає голод

Бо в моєму животі, в розпачі, немає навіть чорної кави

Як би я не виглядав, як я можу отримати безкоштовну їжу?

У капоті я більше не отримаю кредиту

І коли я іноді йду додому

Крамарі погрожують, коли бачать мене

Муза моя королева, моя ніжна подруга, моє миле серце і мій чистий дух

Дайте мені вени, я коротка, будь ласка, прийдіть мені на допомогу

Тож дайте мені три символи та налаштування

Хто пізнає життя, любов, а потім смерть

Нехай він стане бестселером, який колись запропонує мені

І Гонкур, і зелене пальто

Серце б’ється прискорено, ось і все, я вірю, мій роман пишеться всупереч мені самому

Коли я думаю, моя ручка біжить, я забуваю все навколо

Я чудовий, я закінчив роботу за одну ніч

Крапка в нижній частині мого рукопису

Я благаю свого редактора, який зневажає мене, ах!

Яка прикрість

Відтоді я збожеволію і прощаюся з життям

У темряві, без молитви, роблю дірку в лобі

Я бачу згори, як люди хапають мої книги

Часто потрібно померти, щоб стати кимось

Але як тінь, часто вночі, я повернуся

Обіцяю і без перепочинку

Я буду лякати редакторів щовечора

Я буду лякати редакторів щовечора