Ton Doux Visage - Charles Aznavour

Ton doux visage

Que caresse un autre que moi

Ton doux visage

Je l’entrevois

Dans ces images

Qui viennent sans fin se jeter

A l’abordage

De mes pensées

Ton doux visage

Vient hanter mes nuits sans amour

Comme un mirage

En contre-jour

Sous l'éclairage

Des souvenirs en noir et blanc

De mon cinéma personnel et permanent

Ton doux visage

Debout planté sur mon passé

Me dévisage

Et fait sauter

Le maquillage

Qui cherche à masquer vainement

Le mal de l'âge

L’oeuvre du temps

Je suis l’otage

De mes regrets, de mes passions

Et du chantage

Que des chansons font avec rage

A mon coeur par des mots d’amour

Quand ma mémoire hurle au scandale et au secours

Ton doux visage

Qui m’obsède et me fait souffrir

Est l’héritage

De souvenirs

Et d’effeuillages

Baisers volés et doigts tremblants

Dans ton corsage

Sur tes printemps

Et les ancrages

Au bout des sens, au creux du lit

Les engrenages

De la folie

De ces ravages

Pour deux coeurs sans dessus dessous

Jouant au jeu de la mort lente et l’amour fou

Ton doux visage

Je l’ai perdu à tout jamais

C’est un ratage

Et je le sais

De ce naufrage

Je sortirai in extremis

Non sans dommage

Du temps jadis

De mes voyages

Dans tes yeux tendres et ton corps chaud

De ces rivages

J’ai dans la peau

Ton doux visage

Émergeant du flou de l’oubli

Pour briller au creux de mon âme et de mes nuits

Car ton visage

Ce doux visage

Est le visage

De ma vie

Твоє миле обличчя

Це пестить іншого, ніж мене

Твоє миле обличчя

Я це передбачаю

На цих картинках

Які нескінченно приходять, щоб кинутися

На борту

З моїх думок

Твоє миле обличчя

Переслідує мої ночі без кохання

Як міраж

Підсвічування

під освітленням

Чорно-білі спогади

Мого особистого і постійного кіно

Твоє миле обличчя

Стоячи на своєму минулому

дивиться на мене

І підірвати

Макіяж

Хто марно прагне сховатися

Зло віку

Робота часу

Я заручник

Про мої жалі, про мої пристрасті

І шантаж

Що пісні роблять з гнівом

До серця зі словами любові

Коли моя пам'ять волає про скандал і про допомогу

Твоє миле обличчя

Що одержимий мною і змушує страждати

це спадщина

Спогади

І роздягання

Вкрадені поцілунки і тремтячі пальці

У твоєму ліфі

На твоїх пружинах

І якоря

В кінці сенсу, в дуплі ліжка

шестерні

Божевілля

З цих руйнувань

За два серця догори ногами

Гра в гру повільної смерті та божевільного кохання

Твоє миле обличчя

Я втратив його назавжди

Це промах

І я це знаю

Про цю корабельну аварію

Я вийду екстремально

Не без пошкоджень

старих часів

З моїх подорожей

У твоїх ніжних очах і твоєму теплому тілі

З цих берегів

У мене в шкірі

Твоє миле обличчя

Виривання з розмитості забуття

Щоб світити в безодні моєї душі і моїх ночей

Тому що твоє обличчя

Це миле обличчя

Це обличчя

Мого життя