Sans Limite (Avec Serge Lama) - Charles Aznavour, Serge Lama

Bruant c’est mon patronyme, Aristide mon prénom

Avec ma fougue j’anime les soirées du Mirliton

On l’admire, on le redoute car il brûle de génie

C’est un roi sans aucun doute et mon royaume c’est Paris

Sans limite, sans limite, sans limite, sans limite

De Montmartre au Sacré Cœur

Ce grand diable nous invite à une virée de bonheur

Sans limite, sans limite, sans limite, sans limite

Sans complexe et sans tabou

Pour bruler, bien qu’interdite la chandelle des deux bouts

Pour bruler, bien qu’interdite la chandelle des deux bouts

Pourquoi en faire un mystère, chacun sait que la goulue

A la cuisse très légère et un parler plutôt cru

Mesdames, quand on s’entiche d’un homme

Il vaut mieux qu’il soit ou très célèbre ou très riche

Ou bien mieux, les deux à la fois !

Sans limite, sans limite, sans limite, sans limite

Sans réserve ou restriction

L’homme riche le désexcité les faits hurler de passion

Sans limite, sans limite, sans limite, sans limite

C’est chouette aux bras d’un amant

Voir l’envie qu’elle suscite, parée d’or et de diamant

Voir l’envie qu’elle suscite, parée d’or et de diamant

Adieu le stéréotype de la femme du passé

Elles font fi des principes qu’on voulait leur inculquer

Sachant que non d’une pipe la vie vaut d'être vécue

Libérée on s'émancipe on crie au diable la vertu

Sans limite, sans limite, sans limite, sans limite

Belle de nuit ou de jour

Tout comme une marguerite on peut les effeuiller d’amour

Sans limite, sans limite, sans limite, sans limite

Un peu ou passionnément

Et pour que nous soyons quittes messieurs faut payer comptant

Et pour que nous soyons quittes soyons cocu et content

Du chat noir au moulin rouge, entre quadrille et cancan

Chaque nuit ça vit, ça bouge, ça fait sauter les carcans

Moi jugeant l’alternative dans le doute, croyez moi

Je dis qui m’aime me suive et au diable les pisses froid

Sans limite, sans limite, sans limite, sans limite

De tout cœur nous donnerons

Aux Vénus, aux Aphrodite le Bon Dieu sans confession

Sans limite, sans limite, sans limite, sans limite

Le bonheur n’a pas de prix

Et les plaisirs insolites sont les piments de la vie

Sans limite, sans limite et vive l’amour et la vie !

Бруант — моє прізвище, Арістід — моє ім’я

Своїм запалом я оживляю вечори Мірлітону

Ми захоплюємося ним, боїмося його, бо він горить генієм

Він, безсумнівно, король, а моє королівство — Париж

Немає межі, немає межі, немає межі, немає межі

Від Монмартра до Сакре-Кер

Цей великий диявол запрошує нас на щасливу поїздку

Немає межі, немає межі, немає межі, немає межі

Без комплексів і без табу

Палити, хоча свічка на обох кінцях заборонена

Палити, хоча свічка на обох кінцях заборонена

Навіщо це робити загадкою, всім відомо, що жадібний

Має дуже легке стегно і досить грубу розмову

Пані, коли ви закохуєтесь у чоловіка

Він краще бути або дуже відомим, або дуже багатим

А ще краще, обидва одночасно!

Немає межі, немає межі, немає межі, немає межі

Без застережень і обмежень

Багач, де-збуджений факти кричать від пристрасті

Немає межі, немає межі, немає межі, немає межі

Приємно в обіймах коханого

Подивіться, яку заздрість вона викликає, прикрашена золотом і діамантами

Подивіться, яку заздрість вона викликає, прикрашена золотом і діамантами

Прощання зі стереотипом жінки минулого

Вони ігнорують принципи, які ми хотіли їм прищепити

Знати, що життя не варте того, щоб жити

Звільнені ми визволяємо ми кличемо до диявола чесноту

Немає межі, немає межі, немає межі, немає межі

Прекрасна вночі чи вдень

Ми можемо зривати їх з любов’ю, як ромашку

Немає межі, немає межі, немає межі, немає межі

Трохи або пристрасно

А щоб ми були навіть джентльменами, треба платити готівкою

І щоб ми були кинутими, будьте рогоносцями і щасливими

Від чорного кота до червоного млина, між кадриллю і канканом

Кожну ніч живе, рухається, кайдани розриває

У мене сумніви щодо альтернативи, повірте

Я кажу, хто мене любить, йдіть за мною і до біса з холодною мочою

Немає межі, немає межі, немає межі, немає межі

Від усієї душі віддамо

До Венери, до Афродіти Доброго Бога без сповіді

Немає межі, немає межі, немає межі, немає межі

Щастя безцінне

А химерні насолоди – це приправа життя

Безмежна, безмежна і хай живе любов і життя!