Quien? - Charles Aznavour

Quién, cuando ya no aliente, silenciosamente, llegará hasta ti

Y como el olvido, ya te habrá vencido

Le dirás querido al igual que a mí?

Quién borrará mis huellas y encendiendo estrellas

En la oscuridad, abrirá balcones

Romperá crespones y pondrá canciones en tu soledad?

Quién será mi revelo, quién te va a convencer?

Quién volverá de nuevo a reinar en tu ser?

Quién cuando ya me ausente, va a cruzar el puente

Que mande a cerrar y pondrá colores

En tus sinsabores y te hará olvidar pronto mi pesar?

Yo tengo el doble de tu edad, más no me importa sucumbir

A ver de cara la verdad del porvenir

No vistas luto por mi amor pues no me gusta ser cruel

Y sé que nunca ese color le fue a tu piel

Quién cuando yo me vaya, llegará a tu playa un anochecer

Y pondrá su empeño en velarte el sueño

Y lo harás tu dueño casi sin querer?

Quién besará tu pelo y en tu negro duelo

Te pondrá un clavel, ya diferente te verá la gente

Nueva y sonriente, como un cascabel?

Quién viene a suplicarme, quién dime dulce bien?

Quién trata de borrarme, quién amor en tu sien?

Quién por sustituirte y por destruirme sin contemplación

Romperá en pedazos todos nuestros lazos

Y sin compasión, mi propio corazón?

Хто, коли вже не підбадьорить, мовчки, прийде до вас

І, як забуття, воно вже переможе вас

Ти скажеш йому дорогому, як і мені?

Хто зітре мої сліди і запалюють зірки

У темряві він відкриватиме балкони

Чи поламає це креп і помістить пісні у вашій самоті?

Хто буде моїм одкровенням, хто вас переконає?

Хто знову запанує у твоїй істоті?

Хто, коли мене не буде, перейде через міст

Відправте його закрити і розфарбувати

У твоїх бідах і чи це змусить тебе скоро забути моє горе?

Я вдвічі старший за вас, але я не проти піддатися

Щоб побачити правду майбутнього

Не носи жалобу за моєю любов'ю, бо я не люблю бути жорстоким

І я знаю, що цей колір ніколи не потрапляв на вашу шкіру

Хто, коли я піду, одного вечора прибуде на твій пляж

І він докладе всіх зусиль, щоб ви не спали

І чи зробите ви його своїм власником майже ненавмисно?

Хто поцілує твоє волосся і в твій чорний траур

На вас покладуть гвоздику, і люди побачать вас по-іншому

Новий і усміхнений, як брязкальце?

Хто до мене приходить благати, хто скаже мені солодке добро?

Хто намагається стерти мене, хто любить у твоєму храмі?

Хто замінить тебе і знищить мене без роздумів

Це розірве всі наші зв’язки

А без співчуття моє власне серце?