Ma mie - Charles Aznavour

Tu es la vague, tu es la mer, tu es l’orage et les éclairs

Tu es le monde et le univers, ma mie.

Tu es la terre et la moisson, tu es les lacs, tu es les monts

Tu es le ciel et l’horizon, ma mie.

Tu es, tu es au fond de moi, tout ce qui pleure et ce qui rit

Tout ce qui meurt et ce qui vit, tout ce qui reste et qui s’en va.

Tu es la pierre et le sable fin, tu es la fleur et le parfum

Tu es le début et la fin, ma mie.

Tu es la palme, tu es le vent, tu es l’infini et le temps

Tu es l’hiver et le printemps, ma mie.

Tu es la branche, tu es le fruit, tu es le jour, tu es la nuit

Tu es le soleil et la pluie, ma mie.

Mais lorsque tu pars, mon amour, tout devient mort, je deviens seul

Se tend de noir et prend le deuil et en attendant ton retour

Je suis la cendre, le feu et le bois, je suis le chaud, je suis le froid

Je suis le Christ, je suis la croix, ma mie, ma mie.

Ти - хвиля, ти - море, ти - буря і блискавка

Ти світ і всесвіт, моя люба.

Ви – земля і врожай, ви – озера, ви – гори

Ти небо і горизонт, люба моя.

Ти є, ти всередині мене, все, що плаче і все, що сміється

Все, що вмирає і все, що живе, все, що залишається, і все, що йде.

Ти камінь і дрібний пісок, ти квітка і духи

Ти початок і кінець, моя люба.

Ти долоня, ти вітер, ти нескінченність і час

Ти зима і весна, люба моя.

Ти — гілка, ти — плід, ти — день, ти — ніч

Ти сонце і дощ, моя люба.

Але коли ти йдеш, моя любов, все стає мертвим, я стаю один

Розтягується в чорному і сумує і чекає твого повернення

Я попіл, вогонь і дрова, мені жарко, мені холодно

Я Христос, я хрест, мій милий, мій милий.