La Maison Hantée - Charles Aznavour

J’habite une maison hantée

De la cave jusqu’au grenier

C’est incroyable

C’est fait de rires aux éclats

Et puis de plaintes, quelquefois

Insoutenables

Des objets partent sans raison

Ma visant avec précision

Je les évite

Il y a des meubles renversés

Et des tentures arrachées

Des bruits de fuite

J’entends pleurer dans les couloirs

Claquer des portes et des tiroirs

Mais fataliste

J’habite une maison hantée

Pourtant je n’ai pas appelé

Un exorciste

J’habite une maison hantée

Que j’aurais du mal à quitter

Car hypocrite

J’adore au plus profond des nuits

Certains chuchotements et cris

Alors j’hésite

L’esprit du mal et puis du bien

Semblent s'être donnés la main

Quand ils me pincent

Je sens un souffle contre moi

Dans le noir s’envolent les draps

Et le lit grince

Je ne suis plus maître de rien

Parfois jusqu’au matin

L’orage gronde

J’habite une maison hantée

Mais je n’aimerais en changer

Pour rien au monde

J’habite une maison hantée

Non par un monstre décharné

Ou un fantôme

Mais par un feu follet subtil

Qui tient mon coeur au bout d’un fil

Et dans ses paumes

Un petit génie plein de vie

Qui n’a rien, entre nous soit dit

D’un ectoplasme

Et qui sait au-delà de tout

Combler mes rêves les plus fous

Et mes fantasmes

Je suis envoûté tant et tant

Que j’en perds la notion du temps

Et de moi-même

Aussi pourquoi nous le cacher

J’habite une maison hantée

Par toi qui m’aime

Et moi qui t’aime

A m’en damner

Я живу в будинку з привидами

Від підвалу до горища

Це неймовірно

Це зроблено зі сміху

А потім скарги, іноді

Нежиттєздатний

Предмети відходять без причини

Ма цілиться з точністю

Я їх уникаю

Там перевернуті меблі

І порвані драпірування

Витікають звуки

Я чую плач у коридорах

Захлопні двері та ящики

Але фаталістичний

Я живу в будинку з привидами

Але я не дзвонила

Екзорцист

Я живу в будинку з привидами

Що мені буде важко піти

Тому що лицемір

Я люблю в найглибші ночі

Якийсь шепіт і крик

Тому я вагаюся

Дух зла, а потім добра

Здається, трималися за руки

Коли мене щипають

Я відчуваю подих проти себе

У темряві простирадла розлітаються

І ліжко скрипить

Я більше ні в чому не володію

Іноді до ранку

Буря шумить

Я живу в будинку з привидами

Але я б це не міняла

Ні за що на світі

Я живу в будинку з привидами

Не виснаженим монстром

Або привид

Але тонким промінням

Хто тримає моє серце на кінці нитки

І в його долонях

Маленький геній, повний життя

У кого нічого немає, хай так між нами

Від ектоплазми

І хто знає понад усе

Здійсни мої найсміливіші мрії

І мої фантазії

Я такий зачарований

Що я втрачаю відчуття часу

І про себе

То навіщо приховувати це від нас

Я живу в будинку з привидами

Тобою, що любиш мене

І мене, яка тебе любить

проклятий мене