Je Ne Savais Pas - Charles Aznavour

Quand je marchais à sa rencontre

Que je ne la connaissais pas

Et comptais chacun de ces pas

Qui nous séparaient l’un de l’autre

Pauvre naïf, pauvre de moi

Je ne savais pas

Quand je modelais son visage

Du fond du cœur, du bout des doigts

Imaginant tous ses appas

Et les reliefs de son corsage

Prêtant même un son à sa voix

Je ne savais pas

Prêtant même un son à sa voix

Je ne savais pas

Lorsque mon cœur en équilibre

Rêvant d’un amoureux parcours

Et vibrant de toutes ses fibres

Se laissait jongler par l’amour

En battant fort et vivant libre

Au grès des rêves au fils des jours

Mon cœur aux conseils restait sourd

A vingt ans l'âme vagabonde

On croit détenir le pouvoir

De juger les choses et le monde

Et tout connaître et tout savoir

Sur la vie et ses aléas

Je ne savais pas

Sue la vie et ses aléas

Je ne savais pas

Quand elle restait schématique

Que je la voulais bienvenue

Qu’elle n'était que l’inconnue

Et l’X de mes mathématiques

Moi le matheux si sûr de moi

Je ne savais pas

Quand je cherchais à la résoudre

Par ciel sur terre et nuits plus jours

En espérant qu’enfin l’amour

Vienne mettre le feu aux poudres

Mea culpa mea culpa

Je ne savais pas

Mea culpa mea culpa

Je ne savais pas

Sortant des jupes de ma mère

Je n’avais en tout et pour tout

Que quelques notions littéraires

C’est peu mais j’y tenais beaucoup

J'étais jeune et mon caractère

Était celui d’un jeune loup

Vibrant d’un feu brûlant et fou

J’aurais dû écouter ma mère

A cet âge on n'écoute pas

J’aurais dû regarder mon père

Qui marche aux ordres et file droit

Depuis c’est moi qui marche au pas

Je ne savais pas

Depuis c’est moi qui marche au pas

Je ne savais pas

Quand au Maire adjoint de la ville

Cernés d’amis et de parents

J’ai dis oui comme un imbécile

D’un air débile et triomphant

Tombant de Charybde en Scylla

Je ne savais pas

J’allais de surprise en surprise

L’euphorie n’a duré qu’un temps

Et j’apprenais à mes dépends

Que c’est vraiment triste Venise

Et que la chanson ne ment pas

Je ne savais pas

Et que la chanson ne ment pas

Je ne savais pas

Depuis ce jour je suis docile

Elle tranquille prend du poids

Elle est cassée elle jubile

Comblée, du moins elle le croit

Moi pour ne pas finir sénile

Entre sa télé et ses chats

Je me cherche un bon avocat

A moindre coût pour tête haute

En choisissant la liberté

Me sortir de l’affreux guêpier

Où je suis rentré par ma faute

Me faire piéger comme un rat

Je ne savais pas

A présent que je sais tout ça

Ça m’avance à quoi

Коли я підійшов до неї

Що я її не знав

І рахував кожен крок

що відділяло нас один від одного

Бідний наївний, бідний я

я не знав

Коли я моделював її обличчя

Від щирого серця, від кінчиків пальців

уявляючи всі її принади

І рельєфи її ліфа

Навіть надавши звуку його голосу

я не знав

Навіть надавши звуку його голосу

я не знав

Коли моє серце в рівновазі

Сниться подорож закоханого

І вібрує всіма своїми волокнами

Нехай любов жонглює

Завзято боротися і жити вільно

Крізь сни, як минають дні

Моє серце до порад залишилося глухим

У двадцять душа блукає

Ми віримо, що маємо владу

Судити речі і світ

І все це знати і знати все

Про життя та його примхи

я не знав

Подавати в суд на життя та його примхи

я не знав

Коли вона залишилася схематичною

Що я хотів її вітати

Що вона була просто невідомою

І Х моєї математики

Я, математик, так впевнений у собі

я не знав

Коли я намагався це вирішити

Через рай на землі і ночі та дні

Сподіваючись, що нарешті кохання

Давай підпалити порошок

mea culpa mea culpa

я не знав

mea culpa mea culpa

я не знав

Виходячи з маминих спідниць

Я мав у всьому і за всіх

Лише кілька літературних уявлень

Це не так багато, але я дуже цього хотів

Я був молодий і мій характер

Це був молодий вовк

Вібрує гарячим, шаленим вогнем

Треба було послухати маму

У цьому віці ми не слухаємо

Треба було подивитися на батька

Хто марширує на наказ і йде прямо

Відтоді це я іду в ногу

я не знав

Відтоді це я іду в ногу

я не знав

Коли заступник мера м

В оточенні друзів і родичів

Я сказав так, як дурень

З дурним і тріумфальним виглядом

Падіння від Харибди до Сцилли

я не знав

Я йшов від несподіванки до несподіванки

Ейфорія тривала лише деякий час

І я вчився сам

Як сумна Венеція

І пісня не бреше

я не знав

І пісня не бреше

я не знав

З того дня я був слухняним

Вона тихо набирає вагу

Вона розбита, вона радіє

Виконано, або так вона думає

Щоб я не став старечим

Між його телевізором і його котами

Шукаю хорошого юриста

Нижча ціна на хедз-ап

Вибираючи свободу

Витягни мене з жахливої ​​пастки

Де я пройшов через свою вину

Потрапити в пастку, як щур

я не знав

Тепер, коли я все це знаю

Що це дає мені