Du läßt dich gehn - Charles Aznavour

Du bist so komisch anzuseh’n,

denkst Du vielleicht, das find' ich schön?

Wenn Du mich gar nicht mehr verstehst,

und mir nur auf die Verven gehst.

Ich trinke schon die halbe Nacht,

und hab' mir dadurch Mut gemacht,

um Dir heut' endlich zu gesteh’n,

ich kann Dich einfach nicht mehr seh’n.

Mit Deiner schlampigen Figur,

gehst Du mir gegen die Natur.

Mir fällt bei Dir nichts and’res ein,

als Tag und Nacht nur brav zu sein.

Seit Wochen leb' ich neben Dir,

und fühle gar nichts neben mir.

Nur Dein Geschwätz, so leer und dumm,

ich habe Angst, das bringt mich um.

Ja, früher warst Du lieb und schön,

Du läßt Dich geh’n, Du läßt Dich geh’n.

Du bildest Dir doch wohl nicht ein,

Du könntest reizvoll für mich sein.

Mit Deinen unbedeckten Knie’n,

wenn Deine Strümpfe Wasser zieh’n.

Du läufst im Morgenrock herum,

ziehst Dich zu Essen nicht mal um.

Dein Haar, da baumeln kreuz und quer,

die Lockenwickler hin und her.

Und schiefe Hacken obendrein,

wie fiel ich nur auf sowas rein.

Vor meinen Freunden gibst Du an,

und stellst mich hin als Hampelmann.

Das bringt mich nachts, sogar im Traum,

im tiefen Schlaf noch auf den Baum.

Ich hab' gedacht, Du hast mich lieb,

als ich für immer bei Dir blieb.

Wenn Du nur still wärst, das wär' schön.

Du läßt Dich geh’n, Du läßt Dich geh’n.

Bei Tag und Nacht denk' ich daran,

ob das nicht anders werden kann?

Du bist doch schließlich meine Frau,

doch werd' ich nicht mehr aus Dir schlau.

Zeig' mir doch, dass Du mich noch liebst,

wenn Du Dir etwas Mühe gibst.

Mit einem kleinen Lächeln nur,

und tu auch was für die Figur!

Dann hätt' ich wieder neuen Mut

und alles würde wieder gut.

Sei doch ein bißchen nett zu mir,

damit ich Dich nicht ganz verlier'.

Denk an die schöne Zeit zurück,

die Liebe auf den ersten Blick.

Wie ich am Abend zu Dir kam,

und Dich in meine Arme nahm.

An meinem Herzen, das wär' schön,

da laß' Dich geh’n, da laß' Dich geh’n.

На тебе так смішно дивитися

Ви, можливо, думаєте, що мені це подобається?

Якщо ти мене більше не розумієш,

а ти мені тільки нервуєш.

Я пив півночі

і це додало мені сміливості

щоб нарешті зізнатися тобі сьогодні,

Я просто більше не бачу тебе.

З вашою недбалою фігурою

Ви йдете проти природи?

Я не можу думати про тебе нічого іншого

ніж просто бути добре вдень і вночі.

Я живу поруч з тобою вже кілька тижнів

і нічого не відчуваю поруч.

Тільки твоя балаканина, така пуста і дурна,

Боюся, це мене вб'є.

Так, ти був милим і красивим

Ти відпустиш себе, ти відпустиш себе.

Ви, напевно, не уявляєте

Ти міг би бути для мене привабливим.

З голими колінами

коли твої панчохи тягнуть воду.

Ти ходиш у своєму халаті

навіть не переодягайся на вечерю.

Твоє волосся, що звисає скрізь,

бігуді вперед і назад.

І криві підбори теж,

Як я потрапив на щось подібне?

Ти хвалишся моїм друзям

і поставив мене як стрибка.

Це приносить мені вночі, навіть уві сні,

у глибокому сні все ще на дереві.

Я думав, ти мене любиш

як я залишився з тобою назавжди.

Якби ти просто мовчав, це було б добре.

Ти відпустиш себе, ти відпустиш себе.

День і ніч я думаю про це

хіба це не може бути інакше?

Адже ти моя дружина

але я більше не можу зрозуміти тебе.

Покажи мені, що ти все ще любиш мене

якщо докладати зусиль.

Лише з легкою посмішкою

а також зробіть щось для персонажа!

Тоді б я знову мав нову мужність

і все було б знову добре.

Будь зі мною трішки милим

щоб я не втратив тебе зовсім.

Згадайте хороші часи

кохання з першого погляду.

Як я прийшов до тебе ввечері,

і взяв тебе на руки.

На душі, це було б добре

відпусти себе, відпусти себе.