Comme L'eau, Le Feu, Le Vent - Charles Aznavour

J’ai l'âme débordante de joie

Mais ces joies sont oppressées d’amour

Quand tu es prés de moi car ton coeur est changeant et secret

Et peur-être jamais, ne saurais-je jamais qui tu es?

Fuyante comme l’eau qui ruisselle un instant sur la peau

Et soudain s'évapore et s’en va, fuyante comme l’eau

Tu ricoches entre rires et sanglots

Et sans cesse coule entre mes doigts.

Il me faut malgré moi t’avouer qu’avec toi, je ne sais comment faire

Et sur quel pied danser, parfois croyant tenir le bonheur

Quand je ferme les yeux, je ressens comme un vide en mon coeur.

Ivre comme le feu qui danse en projetant ses couleurs

Qui crépite et fait parler le bois

Ivre comme le feu, un instant tu t’offres avec chaleur

Et l’autre tu te figes de froid.

Je n’ai plus de sommeil, de repos, je n’ai que mes désirs

Qui sans cesse s’accrochent à ma peau

Le soir libre de tout sans compter

Au matin, tu reprends ce que la veille tu as donné.

Folle comme le vent qui hérisse la terre au printemps

Qui effeuille et piétine les fleurs

Folle comme le vent, tu mutiles mes rêves et mon temps

Et t’amuses à retourner mon coeur.

Et dans ce tourbillon de folies, de rires et de pleurs

Je me bats contre mes sentiments, je n’ai plus de raison

Car tu cernes ma vie et mon coeur

Comme l’eau et le feu et le vent.

Моя душа переповнена радістю

Але ці радощі пригнічені любов’ю

Коли ти поруч зі мною, бо твоє серце змінюється і таємниче

І, можливо, ніколи, чи я коли-небудь дізнаюся, хто ти?

Витікає, як вода, яка на мить тече на шкіру

І раптом випаровується і йде, тікаючи, як вода

Ви рикошетуєте між сміхом і риданням

І невпинно тече крізь мої пальці.

Мушу, незважаючи на себе, вам зізнатися, що з вами я не знаю, що робити

І на якій нозі танцювати, іноді вірячи, щоб тримати щастя

Коли я закриваю очі, я відчуваю, що в серці порожнеча.

П'яний, як вогонь, що танцює, розкриваючи свої кольори

Це тріщить і змушує дерево говорити

П'яний, як вогонь, на мить пропонуєш себе з теплом

А другу мерзнеш холодом.

Мені більше не спати, відпочити, у мене є тільки бажання

Що нескінченно чіпляється за мою шкіру

Вечір вільний від усього без рахунку

Вранці забираєш назад те, що дав напередодні.

Божевільний, як вітер, що щетинить землю навесні

Хто зриває і топче квіти

Божевільний, як вітер, ти калічиш мої мрії і мій час

І тобі весело повертати моє серце.

І в цьому вихорі божевілля, сміху і сліз

Я борюся проти своїх почуттів, у мене більше немає причин

Бо ти оточуєш моє життя і моє серце

Як вода, вогонь і вітер.