Buvons - Charles Aznavour

Tant que l’on vit, que l’on respire, faisons fi de ce qu’on peut dire

Jusqu'à la folie, le délire, amis buvons !

Au corps des femmes adultères, à l'âme des filles pubères

Comme aux larmes des filles mères, amis buvons !

À nos épouses légitimes, qui prétendent être nos victimes

Pour fuir l’ennui et la déprime, amis buvons !

Jusqu’au moment où l’on s'écroule, que le vin dans nos gorges coule

Nous rende joyeux et nous soûle, amis buvons !

Buvons, buvons toutes les nuits, jusqu'à l’oubli, à nos amis

Nos ennemis, jusqu'à la lie

À nos emmerdes, à nos beaux jours, à la jeunesse sans retour

À nos amours, buvons !

À la fortune, à l’avenir pour oublier qu’on va mourir

Pour s'étourdir, buvons !

Jusqu'à plus soif, jusqu’au matin, vidons nos verres avec entrain

À la vie, à nos lendemains, buvons !

Tant pis ou tant mieux si l’on choque par nos manières équivoques

Tous ces bourgeois d’une autre époque, amis buvons !

Aux putes belles et virtuoses, à leurs seins comme fleurs écloses

À leur ventre accueillant et rose, amis buvons !

À nos fantasmes, à nos folies, à la jeunesse, à nos orgies

À Dieu, au diable et au génie, amis buvons !

Qui sait ce que demain réserve, le vin crée l’oubli et préserve

Il met en forme, il met en verve, amis buvons !

Buvons, buvons toutes les nuits, jusqu'à l’oubli, à nos amis

Nos ennemis, jusqu'à la lie

À nos emmerdes, à nos beaux jours, à la jeunesse sans retour

À nos amours, buvons !

À la fortune, à l’avenir pour oublier qu’on va mourir

Pour s'étourdir, buvons !

Jusqu'à plus soif, jusqu’au matin, vidons nos verres avec entrain

À la vie, à nos lendemains, buvons !

Pour oublier les jours moroses, peindre les heures noires en rose

Défiant verre en main la cirrhose, amis buvons !

À nos modèles exemplaires, à nos amours fausses ou sincères

À tous les cocus qu’on va faire, amis buvons !

À nos créanciers qui s’affolent, à nos parents qui se désolent

Au bordel et à la vérole, amis buvons !

Avant que notre foie succombe, nous relègue au fond d’une tombe

Amusons-nous, faisons la bombe, amis buvons !

Buvons, buvons toutes les nuits, jusqu'à l’oubli, à nos amis

Nos ennemis, jusqu'à la lie

À nos emmerdes, à nos beaux jours, à la jeunesse sans retour

À nos amours, buvons

À la fortune, à l’avenir pour oublier qu’on va mourir

Pour s'étourdir, buvons

Jusqu'à plus soif, jusqu’au matin, vidons nos verres avec entrain

À la vie, à nos lendemains, buvons !

Поки ми живемо, ми дихаємо, давайте ігнорувати те, що можемо сказати

До божевілля, марення, друзі вип'ємо!

До тіл перелюбних жінок, до душ повнолітніх дівчат

А сльози молодих мам, друзі, вип'ємо!

Нашим законним дружинам, які стверджують, що є нашими жертвами

Щоб уникнути нудьги та депресії, друзі вип'ємо!

Поки не впадемо, вино в горлі тече

Розвеселіть і напийте нас, друзі випиймо!

Вип’ємо, вип’ємо щовечора, поки не забудемо, за друзів

Наші вороги до дна

До наших бід, до наших добрих днів, до молодості безповоротної

За коханих, вип'ємо!

До удачі, до майбутнього забути, що ми помремо

Щоб втопитися, вип'ємо!

Поки спраги не буде, до ранку спорожнімо келихи з ентузіазмом

За життя, за наше завтра, випиймо!

Тим гірше чи тим краще, якщо ми шокуємо нашими двозначними способами

Всі ці буржуї з іншої епохи, друзі, вип'ємо!

До красивих і віртуозних повій, до їхніх грудей, як квіти

За їхні привітні, рожеві пузи, друзі, вип’ємо!

На наші фантазії, на наші дурості, на молодість, на наші оргії

За Бога, за диявола і за генія, друзі, вип’ємо!

Хто знає, що чекає завтра, вино породжує забуття і зберігає

Набирає форму, набирає духу, друзі вип’ємо!

Вип’ємо, вип’ємо щовечора, поки не забудемо, за друзів

Наші вороги до дна

До наших бід, до наших добрих днів, до молодості безповоротної

За коханих, вип'ємо!

До удачі, до майбутнього забути, що ми помремо

Щоб втопитися, вип'ємо!

Поки спраги не буде, до ранку спорожнімо келихи з ентузіазмом

За життя, за наше завтра, випиймо!

Щоб забути похмурі дні, пофарбуйте темні години в рожевий колір

Цироз кидає виклик склянці в руках, друзі вип'ємо!

Нашим зразковим моделям, нашим помилковим чи щирим коханням

За всіх рогоносців, які ми будемо робити, друзі вип'ємо!

Нашим панікуючим кредиторам, нашим скорботним батькам

Бордель і віспа, друзі вип'ємо!

Перш ніж наша печінка піддасться, скидає нас на дно могили

Веселимося, бомбимо, друзі вип’ємо!

Вип’ємо, вип’ємо щовечора, поки не забудемо, за друзів

Наші вороги до дна

До наших бід, до наших добрих днів, до молодості безповоротної

За коханих, вип'ємо

До удачі, до майбутнього забути, що ми помремо

Щоб легше, вип’ємо

Поки спраги не буде, до ранку спорожнімо келихи з ентузіазмом

За життя, за наше завтра, випиймо!