Buon anniversario - Charles Aznavour

Nel mio vestito blu, sto portando pazienza

Non sono stato mai più calmo di così

Sono pronto da un pò, per questa ricorrenza

Del tuo vestito bianco e del fatale sì.

Ma qualcosa non và e sei così nervosa

Per questo me ne stò tranquillo sul sofà

Col carattere tuo, se dicessi qualcosa

Mi manderesti al limbo, e addio serenità.

Sono le otto già, la sarta non si vede

Doveva stare qui, stamattina, mi pare

Per colmo il tuo chignon, s’ingarbuglia e non cede

Occasione di più per farci ritardar.

Se va avanti così, la serata a teatro e l’autore di moda te li saluterò

Addio più d’Anouilh, d’Anouilh, forse di Sartre

Non mi ricordo più, ma i biglietti li ho…

Buon anniversario !

Buon anniversario !

Il tuo vestito è qua, finalmente respiri

Per solidarietà ti aiuto come sò

Tutto è pronto, ma no, intanto che sospiri

La tua cerniera lampo ti si ferma a metà

Ci innervosiamo un pò mentre spingo e tu tiri

Cercando tutti e due di cavarci dai guai

Ma per fatalità in barba ai tuoi sospiri

La stoffa si è strappata e adesso che si fa?

Verso le ventitré, infine tu sei pronta

Da teatro oramai la gente se ne và

Andiamo a cena, via, la commedia non conta

Ma adesso non vuoi più e chiedi di rientrare

Per la strada noi due, camminiamo in silenzio

Mi sorridi, ti bacio e poi sorrido a te

La serata?

Macché !

Non é quella che conta

Ma amarci come t’amo e come ami me.

Buon anniversario !

Buon anniversario !

Buon anniversario !

У своїй блакитній сукні я терплю

Я ніколи не був спокійнішим за це

Я був готовий деякий час, до цієї річниці

Твоїй білої сукні і фатального так.

Але щось не так, і ти так нервуєш

Тому я тихо сиджу на дивані

З твоїм характером, якби я щось сказав

Ти б відправив мене в підвішеність, і прощай спокій.

Вже восьма, швачки ніде не видно

Він мав бути тут сьогодні вранці, я думаю

На довершення, ваша булочка заплутується і не піддається

Більше можливостей затримати нас.

Якщо буде так далі, то я попрощаюсь з вечора в театрі і з модельєром

Прощай більше, ніж Ануй, Ануй, можливо, Сартр

Я вже не пам'ятаю, але у мене є квитки...

З ювілеєм !

З ювілеєм !

Твоя сукня тут, ти нарешті дихаєш

Для солідарності я вам допомагаю, як знаю

Все готово, але ні, поки ти зітхаєш

Ваша блискавка зупиняється наполовину

Ми трохи нервуємо, коли я штовхаю, а ти тягнеш

Ми обидва намагаємося вибратися з біди

Але волею долі попри твої зітхання

Тканина порвалася і що тепер робити?

Близько 23:00 ви нарешті готові

Зараз люди йдуть з театру

Йдемо вечеряти, давай, комедія не в рахунок

Але тепер ти більше не хочеш і просиш повернутися

По вулиці ми вдвох ходимо мовчки

Ти посміхаєшся мені, я цілую тебе, а потім я посміхаюся тобі

Вечір?

Зовсім ні!

Це не те, що має значення

Але любіть один одного так, як я люблю вас і як ви любите мене.

З ювілеєм !

З ювілеєм !

З ювілеєм !