O Homem Das Castanhas - Carlos Do Carmo

Na Praça da Figueira

Ou no Jardim da Estrela

Num fogareiro aceso é que ele arde

Ao canto do Outono,à esquina do Inverno

O homem das castanhas é eterno

Não tem eira nem beira, nem guarida

E apregoa como um desafio

É um cartucho pardo a sua vida

E, se não mata a fome, mata o frio

Um carro que se empurra

Um chapéu esburacado

No peito uma castanha que não arde

Tem a chuva nos olhos e tem o ar cansado

O homem que apregoa ao fim da tarde

Ao pé dum candeeiro acaba o dia

Voz rouca com o travo da pobreza

Apregoa pedaços de alegria

E à noite vai dormir com a tristeza

Quem quer quentes e boas, quentinhas?

A estalarem cinzentas, na brasa

Quem quer quentes e boas, quentinhas?

Quem compra leva mais calor p’ra casa

A mágoa que transporta a miséria ambulante

Passeia na cidade o dia inteiro

É como se empurrasse o Outono diante;

É como se empurrasse o nevoeiro

Quem sabe a desventura do seu fado?

Quem olha para o homem das castanhas?

Nunca ninguém pensou que ali ao lado

Ardem no fogareiro dores tamanhas

Quem quer quentes e boas, quentinhas?

A estalarem cinzentas, na brasa

Quem quer quentes e boas, quentinhas?

Quem compra leva mais amor p’ra casa

На площі Фігейра

Або в Зоряному саду

У запаленій печі горить

На розі осені, на куті зими

Каштановий чоловік вічний

У ньому ні гумна, ні берега, ні барлога

І проголошує як виклик

Це коричневий патрон для вашого життя

І якщо це не вбиває голод, то вбиває холод

Автомобіль, який сам себе штовхає

Дірява шапка

У скрині каштан, що не горить

У вас в очах дощ, і повітря втомлене

Людина, яка проповідує в кінці дня

У підніжжя лампи день закінчується

Хрипкий голос із присмаком бідності

Проповідуйте частинки радості

А вночі з сумом лягаєш спати

Хто хоче гарячого і доброго, теплого?

Щоб тріснути сірий, на вуглинку

Хто хоче гарячого і доброго, теплого?

Хто купує, той більше тепла бере додому

Печаль, що несе біду ходячу

Весь день гуляти по місту

Це ніби просуває Осінь вперед;

Це схоже на туман

Хто знає нещастя вашого фаду?

Хто дивиться на каштанового чоловічка?

Ніхто ніколи не думав, що поруч

Такі болі горять у печі

Хто хоче гарячого і доброго, теплого?

Щоб тріснути сірий, на вуглинку

Хто хоче гарячого і доброго, теплого?

Хто купує, той більше любові бере додому