Estrela Da Tarde - Carlos Do Carmo

Era a tarde mais longa de todas as tardes

Que me acontecia

Eu esperava por ti, tu não vinhas

Tardavas e eu entardecia

Era tarde, tão tarde, que a boca

Tardando-lhe o beijo, mordia

Quando à boca da noite surgiste

Na tarde tal rosa tardia

Quando nós nos olhamos tardamos no beijo

Que a boca pedia

E na tarde ficamos unidos ardendo na luz

Que morria

Em nós dois nessa tarde em que tanto

Tardaste o sol amanhecia

Era tarde demais para haver outra noite

Para haver outro dia

Meu amor, meu amor

Minha estrela da tarde

Que o luar te amanheça e o meu corpo te guarde

Meu amor, meu amor

Eu não tenho a certeza

Se tu és a alegria ou se és a tristeza

Meu amor, meu amor

Eu não tenho a certeza

Foi a noite mais bela de todas as noites

Que me adormeceram

Dos noturnos silêncios que à noite

De aromas e beijos se encheram

Foi a noite em que os nossos dois

Corpos cansados não adormeceram

E da estrada mais linda da noite

Uma festa de fogo fizeram

Foram noites e noites que numa só noite

Nos aconteceram

Era o dia da noite de todas as noites

Que nos precederam

Era a noite mais clara daquelas

Que à noite amando se deram

E entre os braços da noite de tanto

Se amarem, vivendo morreram

Meu amor, meu amor

Minha estrela da tarde

Que o luar te amanheça e o meu corpo te guarde

Meu amor, meu amor

Eu não tenho a certeza

Se tu és a alegria ou se és a tristeza

Meu amor, meu amor

Eu não tenho a certeza

Eu não sei, meu amor, se o que digo

É ternura, se é riso, se é pranto

É por ti que adormeço e acordo

E acordado recordo no canto

Essa tarde em que tarde surgiste

Dum triste e profundo recanto

Essa noite em que cedo nasceste despida

De mágoa e de espanto

Meu amor, nunca é tarde nem cedo (Meu amor, meu amor)

Para quem se quer tanto!

(Eu não tenho a certeza)

Meu amor, meu amor

Eu não tenho a certeza

Це був найдовший день з усіх

що зі мною сталося

Я тебе чекала, ти не прийшов

Тардавас і я сутінки

Було пізно, так пізно, що рот

Відкладаючи поцілунок, я кусав

Коли вночі ти з'явився

Вдень така пізня троянда

Коли ми дивимося один на одного, ми довго цілуємось

Те, чого просили уста

А вдень ми були об’єднані, горіли у світлі

що помер

У нас удвох того дня, коли так багато

Пізно світало сонце

Було надто пізно проводити ще одну ніч

Бути іншим днем

Моя любов моя любов

Моя вечірня зірка

Нехай місячне світло принесе тебе, а моє тіло береже тебе

Моя любов моя любов

я не впевнений

Якщо ви радість чи якщо сумуєте

Моя любов моя любов

я не впевнений

Це була найпрекрасніша ніч з усіх ночей

що заснув мене

Про нічну тишу, що вночі

Вони були сповнені ароматів і поцілунків

Це була ніч, коли наші двоє

Втомлені тіла не заснули

І найкрасивіша дорога вночі

Зроблено вогненну вечірку

Були ночі й ночі в одній ночі

сталося з нами

Це була ніч кожної ночі

що передувало нам

Це була найясніша з них ніч

Щоб уночі, люблячи, дарували

І між обіймами ночі від стільки

Якщо кохання померло

Моя любов моя любов

Моя вечірня зірка

Нехай місячне світло принесе тебе, а моє тіло береже тебе

Моя любов моя любов

я не впевнений

Якщо ви радість чи якщо сумуєте

Моя любов моя любов

я не впевнений

Я не знаю, моя любов, якщо що я кажу

Це ніжність, якщо це сміх, якщо це плач

Саме для тебе я засинаю і прокидаюся

І прокинувся, я пам’ятаю в кутку

Того дня, у який день ви з’явилися

У сумному і глибокому кутку

Тієї ночі, коли ти рано народився голим

Смуток і здивування

Моя любов, ніколи не пізно і не надто рано (Моя любов, моя любов)

Для тих, хто так хоче!

(Я не впевнений)

Моя любов моя любов

я не впевнений