Fado Penélope - Carlos Do Carmo

Sagrado é este fado que te canto

Do fundo da minha alma tecedeira

Da noite do meu tempo me levanto

E nasço feito dia á tua beira

E nasço feito dia á tua beira

Passei por tantas portas já fechadas

C’o a dor de me perder pelo caminho

A solidão germina nas mãos dadas

Que dão a liberdade ao passarinho

Que dão a liberdade ao passarinho

Enquanto meu amor anda em viagem

Fazendo a guerra santa ao desespero

Eu encho o meu vazio de coragem

Fazendo e desfazendo o que não quero

Fazendo e desfazendo o que não quero

Eu encho o meu vazio de coragem, de coragem, coragem, coragem …

A fome de estar vivo é tão entensa

Paixão que se alimenta do perigo

Do chão em que se increve a minha crença

Só ter por garantia ser antigo

Só ter por garantia ser antigo

Священний цей фаду, що я тобі співаю

Із дна моєї ткацької душі

З ночі свого часу я встаю

І я народився, створений день поруч з тобою

І я народився, створений день поруч з тобою

Я пройшов стільки вже зачинених дверей

З болем від втрати себе на цьому шляху

Самотність проростає в руці в руці

Що дає пташці свободу

Що дає пташці свободу

Поки моя любов мандрує

Ведення священної війни до відчаю

Я заповнюю свою порожнечу мужністю

Робити і скасовувати те, чого я не хочу

Робити і скасовувати те, чого я не хочу

Я заповнюю свою порожнечу відвагою, відвагою, відвагою, відвагою...

 Голод бути живим такий сильний

Пристрасть, яка харчується небезпекою

З підлоги, де вписана моя віра

Тільки переконайся, що старий

Тільки переконайся, що старий