Волчий пастырь - Butterfly Temple

Грозный Воитель Стаи Небесной

Ночь полнолунья чествует песнью

Вой — клич призывный: «Слушайте, слышьте

Звёздные Волки на небо вышли…»

Лунной дорогой пастырь ведёт их Шагом их Сердце Ночи забъётся

Словно тревогой вечной в походах

Души ликуют, Небо смеётся

Пастырь взметнулся, грянулся оземь,

Белым Волком обернулся — он Князь их Чёрных зверей-ли, теней — сорок восемь,

Вьются следы их волшебной вязью

В мёртвых очах

Навек отразилось холодное Небо,

Кровь на мечах

Застыла узорами мести и гнева,

В мёртвых очах

Навек отразилась холодна Земля…

Кровь горяча

Бойся их странник, бойся прохожий,

Тех, кто на смертных стали похожи

Бойся их, путник, с дороги сбившись

Бойся взглянуть им в глаза — в омут сгнивший

Грозный Воитель Стаи Небесной,

Зов его — вещий, смерть — его песня

Вой — клич призывный: «Слушайте, слышьте

Звёздные Волки на небо вышли…»

Грізний Воїн Зграї Небесної

Ніч повнолуння вшановує пісню

Вой — клич призовний: «Слухайте, чуйте

Зоряні Вовки на небо вийшли…»

Місячною дорогою пастир веде їх Кроком їх Серце Ночі заб'ється

Немов тривогою вічною в походах

Душі тріумфують, Небо сміється

Пастир піднявся, загримів землю,

Білим Вовком обернувся — він Князь їх Чорних звірів, тіней — сорок вісім,

В'ються сліди їх чарівним в'яззю

У мертвих очах

Навіки позначилося холодне Небо,

Кров на мечах

Застигла візерунками помсти і гніву,

У мертвих очах

Навіки відбилася холодна Земля.

Кров гаряча

Бійся їхній мандрівник, бійся перехожий,

Тих, хто на смертних стали схожі

Бійся їх, подорожній, з дороги збившись

Бійся подивитись ним в очі — в мут згнилий

Грізний Воїн Зграї Небесної,

Поклик його — пророчий, смерть — його пісня

Вой — клич призовний: «Слухайте, чуйте

Зоряні Вовки на небо вийшли…»