Мгновение свободы - Butterfly Temple

На порогах

Волны-плети степь стреножат,

Гребни-скалы

Чешут гриву у Днепра.

Спит на волнах

Тень небесного шатра

Сон — подранок смерти-Мары,

Голос ветра в лунных листьях

Легче следа птичьей стаи,

Дальше

Непокорной мысли.

Мост-ладонь на последний берег

След звезды на водной пене

С последним вздохом пустота

Взойдет из семени надежды

И я коснусь рукой следов,

Забытых вещим богом прежде

Шаг до дороги, что растет без порога

Не зная начала, как древо — корней

Шаг до дороги от страха до бога

Ей имя — свобода, и я иду к ней

Ее руки ветром полны,

Из тревог — фата.

За спиною, словно волны

Жмутся к берегу, года

В той, в кой нет смерти —

С ней простой ответ

В час, когда бесцветным

Станет белый свет

Ничего не знать о мире

Обнимать траву ветрами

Танцевать в реке кострами

В каждом сердце видеть Ирий

Тоньше волоса моста я Вижу в Яви отраженье.

Мир побед и поражений

Словно в полдень тень растает

В миг, когда я стану

Замком птичьей стаи,

Ножнами для молний,

Стременем ручья,

Радуги подковой:

Именем без Слова —

Кем всегда был я На порогах

Волны-плети степь стреножат,

Чешут гриву у Днепра

Гребни-скалы.

Сон тревожит

Дрожь незваного утра

Мир прошел как сказка бога,

Ноша, что не взять в дом смерти, —

Ради мига со свободой

В танце древнем как с невестой

Ради мига со свободой

В танце древнем как с невестой

На порогах

Хвилі-батоги степ стреножат,

Гребені-скелі

Чухають гриву біля Дніпра.

Спить на хвилях

Тінь небесного намету

Сон - підранок смерті-Мари,

Голос вітру в місячному листі

Легше сліду пташиної зграї,

Далі

Неслухняної думки.

Міст-долоня на останній берег

Слід зірки на водній піні

З останнім подихом порожнеча

Зійде з насіння надії

І я доторкнуся рукою слідів,

Забутих віщим богом раніше

Крок до дороги, що росте без порога

Не зна початку, як дерево — коріння

Крок до дороги від страху до бога

Їй ім'я — свобода, і я іду до ній

Її руки вітром повні,

З тривог — фата.

За спиною, немов хвилі

Тиснуться до берегу, року

Тієї, у якій немає смерті—

З нею проста відповідь

Час, коли безбарвним

Стане біле світло

Нічого не знати про світ

Обіймати траву вітрами

Танцювати в річці багаттями

У кожному серці бачити Ірій

Тонше волосся моста я бачу в Яві відображення.

Світ перемог та поразок

Немов опівдні тінь розтане

У мить, коли я стану

Замком пташиної зграї,

Ножнами для блискавок

Стременем струмка,

Веселки підкової:

Іменем без Слова —

Ким завжди був я На порогах

Хвилі-батоги степ стреножат,

Чухають гриву біля Дніпра

Гребені-скелі.

Сон турбує

Тремтіння непроханого ранку

Світ пройшов як казка бога,

Ноша, що не взяти в будинок смерті, —

Заради миті зі |свободою

У танці стародавньому як з нареченою

Заради миті зі |свободою

У танці стародавньому як з нареченою