Nalgas - Buena Fe

Mira que elaboro las ideas

Oprimo a mis neuronas pero le parecen feas

Diserto de versos de Alberti o de Pablo

La muy condenada no entiende lo que hablo

Y yo, soy presa del machismo ancestral

Maldigo diez veces a quien la parió

E increpo al sistema educacional

Se, se, será

Que la idiotez también la manda Dios

A veces de forma proporcional

A cuánta curva guarde la armazón

Mira que teorizo sobre el gusto

Digo que enciclopédica, mis ojos a su busto

Recuerdo a mi abuela y su sabia retreta

Hay cosas que halan más que cuatro carretas

Yo, la veo como parte hacia el montón

Me pierdo en el espacio sideral

Y me asalta por la espalda una razón

Se, se, será

La historia siempre gira en espiral

Si tiembla cual tambor de cimarrón

Si suenas cual violín de mayoral

Son tus nalgas dos joyas del baile

Lírica del tacto

Poemas escritos por natura en braille

Desbordan espacios, paralizan tiempos

Todo un evento…

Nalgas como el kilimanjaro

El frío es la distancia

Que aleja un infinito

De dulzura de mis manos

Desbordan espacios, paralizan tiempos

Todo un evento

Todo un evento

Ella pasa y todos se hacen los simpáticos

Desde los más vulgares hasta excelsos catedráticos

Se va contoneando sabiéndose encima

De un par de corazas para su autoestima

Y yo, bien firme como pose militar

Le rindo honores a su criollez

Me enorgullezco de latinidad

Se, se, será

Que lo bello pasa por la apreciación

Disfrute su momento de esbeltez

Y póngale cabeza al interior

Nalgas dos joyas del baile

Lírica del tacto

Poemas escritos por natura en braille

Desbordan espacios, paralizan tiempos

Todo un evento

Nalgas como el kilimanjaro

El frío es la distancia

Que aleja un infinito

De dulzura de mis manos

Desbordan espacios, paralizan tiempos

Todo un evento

Nalgas dos joyas del baile

Lírica del tacto

Poemas escritos por natura en braille

Desbordan espacios, paralizan tiempos

Todo un evento

Nalgas como el kilimanjaro

El frío es la distancia

Que aleja un infinito

De dulzura de mis manos

Desbordan espacios, paralizan tiempos

Todo un evento

To, to, todo un evento

Todo un evento

Дивіться, я розробляю ідеї

Я пригнічую свої нейрони, але вони здаються потворними

Дисертація на вірші Альберті або Пабло

Сам засуджений не розуміє, що я говорю

І я жертва предків чоловічої статі

Я десять разів проклинаю того, хто її народив

І я збільшую систему освіти

так, так, буде

Той ідіотизм також посланий Богом

іноді пропорційно

Наскільки вигин утримувати раму

Подивіться, що я припускаю щодо смаку

Кажу енциклопедичний, очі на її бюст

Я пам’ятаю свою бабусю та її мудрий відступ

Є речі, які тягнуть більше чотирьох візків

Я, я бачу її як частину зграї

Я гублюся в космосі

І причина кидається на мене ззаду

так, так, буде

Історія завжди крутиться по спіралі

Якщо тремтить, як бордовий барабан

Якщо ти звучиш як мерська скрипка

Ваші сідниці - дві перлини танцю

дотик лірика

Вірші, написані Natura шрифтом Брайля

Вони переповнюють простір, паралізують часи

Досить подія...

Сідниці, як Кіліманджаро

Холод - це відстань

що віддаляється на нескінченність

Про солодкість моїх рук

Вони переповнюють простір, паралізують часи

досить подія

досить подія

Вона проходить повз, і всі гарно грають

Від самих вульгарних до екзальтованих професорів

Він хитається, знаючи, що він на вершині

Подаруйте пару обладунків для вашої самооцінки

А я, дуже тверда, як військова поза

Я шаную вашого criollez

Я пишаюся Латинідадом

так, так, буде

Ця краса проходить через вдячність

Насолоджуйтесь моментом скудості

І засунь голову всередину

Сідниці дві коштовності танцю

дотик лірика

Вірші, написані Natura шрифтом Брайля

Вони переповнюють простір, паралізують часи

досить подія

Сідниці, як Кіліманджаро

Холод - це відстань

що віддаляється на нескінченність

Про солодкість моїх рук

Вони переповнюють простір, паралізують часи

досить подія

Сідниці дві коштовності танцю

дотик лірика

Вірші, написані Natura шрифтом Брайля

Вони переповнюють простір, паралізують часи

досить подія

Сідниці, як Кіліманджаро

Холод - це відстань

що віддаляється на нескінченність

Про солодкість моїх рук

Вони переповнюють простір, паралізують часи

досить подія

До, до, досить подія

досить подія