Манекен - Артём Лоик

Я как и ты манекен!

На мне рекламируют карму!

Но она не любима никем…

Потому что вам не по карману!

Я как и ты манекен!

Брат, я как ты!

Я как и ты манекен!

Брат, я как и ты…

Я как и ты на витрине

Брат, не разобрался, что круто…

Пусть люди проходят — не видят

Или пусть, все увидят и купят

Я как ты не понарошку

Влюбился в девчонку до хруста!

Смотрю на нее из окошка

Пока она смотрит на блузки…

Я как и ты верю в деньги

Брат, но не пойму на что тратить…

В детстве я знал, что на «Денди»

Или на девочку с передней парты

А теперь я, как ты не уверен…

Брат, конечно, вокруг магазины…

По-моему я хочу «мерен»

Но если стою на своем, — походу не сильно!

Я как и ты чуть испорчен…

На мне из одежды — надежда

Тяжелая вещь, между прочим,

Но я опираюсь о стержень!

А на ногах, моих джинсы со скидкой…

Тысяча гривен в кармане…

Витрина случайно разбита, —

(нет) частенько бросают камнями!

Я как и ты стою босым

Все же пока не обули

Менялись бабосы и босы,

А я на своем стою, хули!

Повесили

Модную карму на плечи,

Но через дорогу, есть «Гуччи»

Там манекены помельче

Но, там манекены везучей…

Каждый из них неопознан

В них нету ни духа, ни сердца,

Но манекену ведь важное поза

И вовремя переодеться…

Как он стоит, сука телка

Майка, красивые брюки

Я уберу его только

Не достают мои руки…

Я как и ты верю в чудо!

Брат, в то, что когда-нибудь выйду

И закручу-заверчу дар

Свой и за вдохом последует — выдох

За окном люди синхронно

За руки или за угол…

Ходят от дома до дома

Или от магазина до клуба

За окном люди по плану

Реже одни, да чаще стадами…

Кивают, то резко, то плавно…

Врут, предают и страдают…

За окном тыкают пальцем!

Лоб мой в ознобе, в поту ли?

Я не пойму, где же пластик?

По эту ли или поту ли?

Я як і ти манекен!

На мені рекламують карму!

Але вона не улюблена ніким...

Тому що вам не по кишені!

Я як і ти манекен!

Брате, я як ти!

Я як і ти манекен!

Брате, я як і ти...

Я як і ти на вітрині

Брате, не розібрався, що круто…

Нехай люди проходять - не бачать

Або нехай, всі побачать і куплять

Я як ти не навмисно

Закохався в дівчинку до хрускоту!

Дивлюся на ні з віконця

Поки що вона дивиться на блузки…

Я як і ти вірю в гроші

Брате, але не зрозумію на що витрачати…

У дитинстві я знав, що на «Денді»

Або на дівчинку з передньої парти

А тепер я, як ти не впевнений...

Брат, звичайно, довкола магазини…

По-моєму я хочу «мірен»

Але якщо стою на своєму, — походу не сильно!

Я як і ти трохи зіпсований...

На мені з одягу - надія

Тяжка річ, між іншим,

Але я спираюсь на стрижень!

А на ногах, моїх джинси зі знижкою…

Тисяча гривень у кишені…

Вітрина випадково розбита, —

(Ні) частенько кидають камінням!

Я як і ти стою босим

Все ж поки не взули

Мінялися бабоси і боси,

А я на своєму стою, хулі!

Повісили

Модну карму на плечі,

Але через дорогу, є «Гуччі»

Там манекени дрібніші

Але, там манекени щасливої.

Кожен із них непізнаний

В них немає ні духу, ні серця,

Але манекену важлива поза

І вчасно переодягтися…

Як він стоїть, сука телиця

Майка, красиві штани

Я приберу його тільки

Не дістають мої руки…

Я як і ти вірю в диво!

Брате, що колись вийду

І закручу-заверчу дар

Свій і за вдихом піде — видих

За вікном люди синхронно

За руки або за кут…

Ходять від будинку до будинку

Або від магазину до клубу

За вікном люди за планом

Рідше одні, та частіше стадами...

Кивають, то різко, то плавно ...

Брешуть, зраджують і страждають…

За вікном тикають пальцем!

Лоб мій у ознобі, в поту чи?

Я не розумію, де пластик?

З цього чи поту?