Лодка - Артём Лоик

Лодка и лампа

Капля таланта

И сверху галантно

На псевдо «атлантов»

Ломка не ампул,

А понта и планки

И гордо, галантно

На горы «атлантов»

Как пилоты на Гудзоне, так я залетел на бит!

Взял музу, приобнял и бросил на постель, как Хабиб

Да кусали локти зубы, не бабки — правду рубив,

Но моя лодка не разбилась не о скалы не о быт

Я как и прежде знаю то, что не спасет меня музло

В нищете, — не на щите и всем назло иду на зло!

Жали руки звезды, но как прежде рэп рычит-орет

Просто покуда поза моя на двух — не на четырех!

Баттлы позади — костями из шкафа топлю камин!

Выключал им рэп, теперь я выключаю только мир!

Бог только ливень дал, Его посыл недостижимо прост

Ему плевать на внешний вид, — Ему важен внутренний рост!

Лодка и лампа

Капля таланта

И сверху галантно

На псевдо «атлантов»

Ломка не ампул,

А понта и планки

И гордо, галантно

На горы «атлантов»

А дорога моя лучшая на свете — в никуда!

Счесав кеды, я плюю в лицо победе!

В Нику?

— да!

Она делает нас хрупче и слабее, как итог,

Но дорога лучше, если по ней катится каток!

Эй, Эй, атланты по трибунам, снизойдите, тут народ!

Мы накроем вам три буквы, шире открывайте рот!

Или оставайтесь на стульях, до встрече на суде,

А мы поставим голосуя за вас крестик… на себе!

А я подключаю лампу, пока Бог выключил день

Выпиваю свою каплю в Его ключевой воде

Дайте боли, мою жажду, деньгами не утолить

Мы рождены в рубашке, но за стих ее нужно пропить!

Лодка и лампа

Капля таланта

И сверху галантно

На псевдо «атлантов»

Ломка не ампул,

А понта и планки

И гордо, галантно

На горы «атлантов»

Човен і лампа

Крапля таланту

І зверху галантно

На псевдо «атлантів»

Ломка не ампул,

А понта та планки

І гордо, галантно

На гори «атлантів»

Як пілоти на Гудзоні, так я залетів на біт!

Взяв музу, прийняв і кинув на постіль, як Хабіб

Так кусали лікті зуби, не бабки — правду рубивши,

Але мій човен не розбився не о скелі не о побут

Я як і раніше знаю те, що не врятує мене музло

У бідності, не на щиті і всім на зло йду на зло!

Тиснули руки зірки, але як раніше реп гарчить-орет

Просто поки моя поза на двох — не на чотирьох!

Батли позаду — кістками з шафи топлю камін!

Вимикав їм Реп, тепер я вимикаю тільки світ!

Бог тільки зливу дав, Його посил недосяжно простий

Йому начхати на зовнішній вигляд, Йому важливий внутрішній зріст!

Човен і лампа

Крапля таланту

І зверху галантно

На псевдо «атлантів»

Ломка не ампул,

А понта та планки

І гордо, галантно

На гори «атлантів»

А дорога моя найкраща на світі — в нікуди!

Зчепивши кеди, я плюю в обличчя перемозі!

У Ніку?

— Так!

Вона робить нас тендітнішим і слабшим, як результат,

Але дорога краще, якщо по ній котиться ковзанка!

Гей, Гей, атланти по трибунах, сходіть, тут народ!

Ми накриємо вам три літери, ширше відкривайте рота!

Або залишайтеся на стільцях, до зустрічі на суді,

А ми поставимо голосуючи за вас хрестик... на собі!

А я підключаю лампу, поки Бог вимкнув день

Випиваю свою краплю в Його ключовій воді

Дайте болю, мою спрагу, грошима не вгамувати

Ми народжені в сорочці, але за вірш її потрібно пропити!

Човен і лампа

Крапля таланту

І зверху галантно

На псевдо «атлантів»

Ломка не ампул,

А понта та планки

І гордо, галантно

На гори «атлантів»