Интро - Артур Беркут

Еще одно утро…

Я чувствую себя разбитым.

Столько лет я брал на себя удары.

Удары, разрушающие до основания.

Но где-то внутри меня есть что-то очень сильное,

Что не дает мне пасть, поднимает на ноги.

И тогда я понимаю, что это далеко не конец.

Никто не видел, чтобы я сдавался!

Ще один ранок.

Я відчуваю себе розбитим.

Стільки років я брав на себе удари.

Удари, що руйнують до основи.

Але десь усередині мене є щось дуже сильне,

Що не дає мені пащу, піднімає на ноги.

І тоді я розумію, що це далеко не кінець.

Ніхто не бачив, щоб я здавався!