Змея - Margenta, Артур Беркут

Если в лампах кончается масло,

Лампы гаснут, и дело с концом.

У тебя спит змеей на запястье

Смерть с довольным и сытым лицом.

Не буди эту странную даму —

Пусть досмотрит свой вычурный сон,

Где в большой позолоченной раме

Леонардо согнул горизонт.

Небо стало тяжелой подковой,

В яйцо превратилась Земля,

Скорлупа разлететься готова

На миллиарды частиц «ты» и «я».

Леонардо проткнет ее веткой,

На которой семь острых шипов —

Ни эскиза, ни схемы, ни слепка

Наилучшего из миров.

Продолжение сна — неизвестно.

На запястье проснулась змея,

Затянула волшебную песню

И навек усыпила тебя…

Якщо в лампах закінчується масло,

Лампи гаснуть, і справа з кінцем.

У тебе спить змією на зап'ясті

Смерть із задоволеною та ситим обличчям.

Не буди цю дивну даму

Нехай додивиться свій химерний сон,

Де у великій позолоченій рамі

Леонардо зігнув горизонт.

Небо стало тяжкою підковою,

В яйце перетворилася Земля,

Шкаралупа розлетітися готова

На мільярди частинок «ти» і «я».

Леонардо проткне її віткою,

На якій сім гострих шипів—

Ні ескізу, ні схеми, ні сліпка

Найкращого із світів.

Продовження сну - невідомо.

На зап'ясті прокинулася змія,

Затягла чарівну пісню

І навік приспала тебе...