Цветок майорана - Margenta

Украшаешь себя и пространства,

Достигаешь на миг постоянства

Не в своей, а в чужих головах.

Воспеваешь чудо красоты,

Прикрывая локтем ее слабость,

Ловишь чью-нибудь беглую радость,

Чтоб узоры прилежно плести.

Старый немецкий город,

Высокое русское небо,

Готика любит гордость,

Чей бы тот город не был.

Готика любит пенье

Душ кафедральных органов,

Ты — колдовское растенье,

Хрупкий цветок майорана…

Лица, свечи, призрачный туман,

Знаки, кубки, жертвоприношенья,

А на утро — печаль и смущенье,

Так, наверное, сходят с ума.

Тот, кто смог бы сон с тебя стряхнуть,

У двери твоей не появлялся…

Серебром лунной нити на пальце

Невозможно Судьбу обмануть.

Переливы звездных бубенцов

В сентябре собираешь в корзину,

А в глаза твои мир опрокинул

Равнодушное к боли лицо…

Прикрашаєш себе і простору,

Досягаєш на миг постійності

Не в своїй, а в чужих головах.

Оспівуєш диво краси,

Прикриваючи ліктем її слабкість,

Ловиш чиюсь швидку радість,

Щоб візерунки старанно плести.

Старе німецьке місто,

Високе російське небо,

Готика любить гордість,

Чиє би те місто не було.

Готика любить спів

Душ кафедральних органів

Ти - чаклунська рослина,

Крихка квітка майорану.

Особи, свічки, примарний туман,

Знаки, кубки, жертвопринесення,

А на ранок — сум і збентеження,

Так, напевно, сходять з розуму.

Той, хто зміг би сон з тебе струсити,

У дверей твоїх не з'являвся...

Сріблом місячної нитки на пальці

Неможливо Долю обдурити.

Переливи зоряних бубонців

У вересні збираєш у кошик,

А в очі твої світ перекинув

Байдуже до болі обличчя…