Закатные рыцари - Margenta

Закатные рыцари едут на черных конях

К собору, где Мастер упорно рисует священный покров.

У Мастера кисть золотая танцует в руках,

Он сам — словно дар возрожденных из пепла наивных волхвов.

Хотели бы рыцари знать, где богатство племен,

Которым теперь ни за что не порвать католических пут.

Ведь в золоте Мастера спрятан языческий сон,

Его привезли каравеллы, искавшие в Индию путь.

Спите спокойно, жители Города Солнца,

Спите спокойно!

Мадонна молчит, о грядущих распятьях скорбя.

Она так похожа на младшую дочку торговца сукном,

А рыцарям кажется, что перед ними — Судьба,

Чей взгляд отправляет навечно испанские пушки на дно.

И рыцарям кажется, что по колено моря

Для тех, кто богат лишь гербом и величьем речей.

Но Мастер в огонь преисподней отправит спесивых дворян,

А следом за ними — и дюжины две королей.

Спите спокойно, жители Города Солнца,

Спите спокойно!

На стенах собора заснет золотая пыльца

И Мастер застынет навечно в обличье Святого Петра.

Закатные рыцари вспыхнут рубиновой тайной венца —

Того, что украсит чело Сына Зла и Добра.

Західні лицарі їдуть на чорних конях

До собору, де Майстер наполегливо малює священний покрив.

У Майстра кисть золота танцює в руках,

Він сам — немов дар відроджених із попелу наївних волхвів.

Хотіли би лицарі знати, де багатство племен,

Яким тепер ні за що не порвати католицьких пут.

Адже в золоті Майстра захований язичницький сон,

Його привезли каравели, які шукали в Індію шлях.

Спіть спокійно, мешканці Міста Сонця,

Спіть спокійно!

Мадонна мовчить, про майбутні розп'яття скорботи.

Вона так схожа на молодшу дочку торговця сукном,

А лицарям здається, що перед ними — Доля,

Чий погляд відправляє надовго іспанські гармати на дно.

І лицарям здається, що по коліно моря

Для тих, хто багатий лише на герб і велич речей.

Але Майстер у вогонь пекла відправить пихатих дворян,

А слідом за ними — і дюжини дві королі.

Спіть спокійно, мешканці Міста Сонця,

Спіть спокійно!

На стінах собору засне золотий пилок

І Майстер застигне назавжди в особу Святого Петра.

Західні лицарі спалахнуть рубінової таємницею вінця —

Того, що прикрасить чоло Сина Зла і Добра.