Птицелов - Анатолий Киреев

Птицелов, птицелов, покажи мне свой улов

От одежды твоей пахнет хле-е-бом.

Божий дар, твой товар, не носить бы на базар

Отпустить бы соловья прямо в не — ебо.

В тесной клетке твоей петь не станет соловей

Будет сниться ему лес и поле

Словно снег для зимы и, как странник для сумы,

Он рожден соловьем петь на воле.

Хорошо бы ему, позабыв свою тюрьму,

Воздух трелью пронзить на просторе,

Мир замрет не дыша, вздрогнут листья, как душа,

И заплачет зеленое море.

Птицелов, птицелов, разве это ремесло?

Отнимать голоса у природы?

Божий дар, твой товар, не носить бы на базар,

Отпустить бы соловья на свободу.

Птахолів, птахів, покажи мені свій улов

Від одежі твоє пахне хлібом.

Божий дар, твій товар, не носити би на базар

Відпустити би солов'я прямо в не — ебо.

В тісній клітці твоїй співати не стане соловей

Снитиметься йому ліс і поле

Немов сніг для зими і як мандрівник для суми,

Він народжений солов'ям співати на волі.

Добре, щоб йому, забувши свою в'язницю,

Повітря треллю пронизати на просторі,

Світ замре не диха, здригнуться листя, як душа,

І заплаче зелене море.

Птахолів, птахів, хіба це ремесло?

Віднімати голоси у природи?

Божий дар, твій товар, не носити би на базар,

Відпустити би солов'я на свободу.