Поэтам с гитарой - Анатолий Киреев

Приятель, послушай, я, верно, все уши

Тебе прожужжал.

Мы видимся редко на лестничной клетке,

Куда ж ты пропал?

Остынь хоть маленько, садись на ступеньку,

Давай отдохнем.

Поэтам с гитарой вакхальную, стало быть,

Песню споем:

Припев.

Вам дарована судьбой

Неземная благодать:

Подголоском и струной

Души трепетные рвать.

Будут песни ваши петь

Всего света голоса,

Будут шапки в вашу честь

Улетать под небеса.

Пять раз на неделе тебя мы хотели найти;

между тем,

Картина знакома: застать тебя дома —

Проблема проблем.

Чего это ради ты вновь при параде?

Tебя не узнать!

И снова — с гитарой… Хорошая пара,

Ну, что тут сказать?

Припев.

Приятель, послушай, я, верно, все уши тебе прожужжал,

Но в кои-то веки сошлись наши реки, куда ж ты пропал?

Подмечено метко: прекрасна соседка, что мимо прошла.

Ах, как она мило с тобой говорила

И в гости звала.

Припев.

Приятелю, послухай, я, мабуть, усі вуха

Тобі продзижчав.

Ми бачимося рідко на сходової клітці,

Куди ж ти зник?

Остигни хоч трохи, сідай на сходинку,

Давай відпочинемо.

Поетам з гітарою вакхальну, отже,

Пісню заспіваємо:

Приспів.

Вам дарована долею

Неземна благодать:

Підголоском і струною

Душі трепетні рвати.

Пісні ваші співатимуть

Усього світла голосу,

Будуть шапки у вашу честь

Відлітати під небеса.

П'ять разів на тижні тебе ми хотіли знайти;

між іншим,

Картина знайома: застати тебе вдома

Проблеми проблем.

Чого це заради ти знову при параді?

Тебе не дізнатися!

І знову — з гітарою… Гарна пара,

Ну що тут сказати?

Приспів.

Приятель, послухай, я, мабуть, всі вуха тобі продзижчав,

Але в якісь повіки зійшлися наші річки, куди ж ти зник?

Помічено влучно: прекрасна сусідка, що повз минула.

Ах, як вона мило з тобою говорила

І в гості кликала.

Приспів.