Звезда - Алиса

Ветра дробят горизонт черным бархатом волн,

К лучу Полярной звезды приторочен мой челн.

Один на гребне дождя под надзором волны,

Един с подранками дня и нелюдим для толпы.

Припев:

Берегами черных рек, окоемом алых зорь, пеленой дождя, рокотом волны в широту

небес

Отрываюсь от земли, памятью порошу след, прохожу лучом северной звезды там,

где дышит лес.

Как в движении выткать покой нитью дня?

Как в пути остаться собой,

Знает тихий плес медленной реки

Да узор огня!

А там, где пена и гарь патронируют чёс,

Дымит глумливая хмарь, судьбы плюща в разнос.

Коптить тщеславием лик, бл**ословием речь…

Сей путь цветаст и велик из беспамятства — в печь.

Припев:

Берегами черных рек, окоемом алых зорь, пеленой дождя, рокотом волны в широту

небес

Отрываюсь от земли, памятью порошу след, прохожу лучом северной звезды там,

где дышит лес.

И встает упрямый род, и по следу ищет след там, где я прошел кровью запеклись

рваные слова:

Научиться у звезды севером отпетых греть, радостью гореть, песнями дышать,

хоть едва-едва.

Вітру дроблять горизонт чорним оксамитом хвиль,

До променя Полярної зірки приторочено мій човен.

Один на гребені дощу під наглядом хвилі,

Один з підранками дня і нелюдимий для натовпу.

Приспів:

Берегами чорних річок, окоємом червоних зор, пеленою дощу, рокотом хвилі в широту

небес

Відриваюся від землі, пам'яттю порошу слід, проходжу променем північної зірки там,

де дихає ліс.

Як у руху виткати спокій ниткою дня?

Як у шляху залишитися собою,

Знає тихе плісіння повільної річки

Так, візерунок вогню!

А там, де піна і гар патронують час,

Димить глумлива хмара, долі плюща в рознесення.

Коптити марнославством лик, бл**ословом мова ...

Цей шлях квітчастий і великий з безпам'яті в піч.

Приспів:

Берегами чорних річок, окоємом червоних зор, пеленою дощу, рокотом хвилі в широту

небес

Відриваюся від землі, пам'яттю порошу слід, проходжу променем північної зірки там,

де дихає ліс.

І встає впертий рід, і слідом шукає слід там, де я пройшов кров'ю запеклися.

рвані слова:

Навчитися у зірки півночі відспіваних гріти, радістю горіти, піснями дихати,

хоч ледь-ледь.