Ветер - Алиса

Отпускаю ветер под честное слово, отвести беду стороной.

Облететь дождем, не разрушив основы, опоясать радугой зной.

Выпустить в зарю созвездий блики, перепутать времени ход.

Отогреть дыханьем лесной земляники в зиму занесенный народ.

Припев:

Грозен да светел, шорохи лови, преврати в гул.

Волница-ветер, солнце в осень уводи, брось весною в разгул!

По дороге выплеснуть в снег разливы лета, птицами февраль оживить.

Поделиться с ночью пригоршнями света, не порвав движения нить.

Улыбнуться так, как могут дети, тем, кому привычен оскал.

Так я отпускал на ристалище ветер, а ветер свое слово держал.

Припев:

Грозен да светел, шорохи лови, преврати в гул.

Волница-ветер, солнце в осень уводи, брось весною в разгул!

Грозен да светел, шорохи лови, преврати в гул.

Волница-ветер, солнце в осень уводи, брось весною в разгул!

Відпускаю вітер під слово честі, відвести лихо стороною.

Облетіти дощем, не зруйнувавши основи, опоясати веселкою спеку.

Випустити в зорі сузір'їв відблиски, переплутати часу хід.

Відігріти диханням лісової суниці взимку занесений народ.

Приспів:

Грізний і світлий, шерехи лови, перетвори на гул.

Волниця-вітер, сонце в осінь відводь, кинь весною в розгул!

Дорогою виплеснути в сніг розливи літа, птахами лютий оживити.

Поділитися з ночю жменями світла, не порвавши руху нитку.

Посміхнутися так, як можуть діти, тим, кому звичний вискакав.

Так я відпускав на ристалище вітер, а вітер своє слово тримав.

Приспів:

Грізний і світлий, шерехи лови, перетвори на гул.

Волниця-вітер, сонце в осінь відводь, кинь весною в розгул!

Грізний і світлий, шерехи лови, перетвори на гул.

Волниця-вітер, сонце в осінь відводь, кинь весною в розгул!