Умереть молодым - Алиса

Когда поймёшь, что в этой жизни ты, как дятел, по понятиям - ноль,

Когда воткнёшься, что не каждая дверь годится под ключ,

Когда твоё утро вмещает "баян" и день догорает с ним,

Тогда поймёшь, что ты успел в самый раз - умереть молодым.

Каждый день меняет ночь,

Ночь скользит по воле звёзд,

Звёзды рассыпают сны,

Сны спешат тебе помочь.

Сотни городов, тысячи дорог, миллионы лиц обжигает Rock.

Чёрной бороздой, в облаке кадил по краям земли он меня водил.

Когда тебе вдруг станет ясно, что без дозы не возможен контакт,

Когда твои друзья один за другим встанут под криминал,

Когда твою муть растворит кислота, а сущность съедят грибы,

Тогда поймёшь, что в этой жизни ты успел в самый раз - умереть молодым.

Каждый день меняет ночь,

Ночь скользит по воле звёзд,

Звёзды рассыпают сны,

Сны спешат тебе помочь.

Сотни городов, тысячи дорог, миллионы лиц обжигает Rock.

Чёрной бороздой, в облаке кадил по краям земли он меня водил.

Сквозь улыбки встреч, через боль потерь от себя к себе открываем дверь.

Тот, кто разом сжёг за собою мост, продолжает путь в окружение звезд.

Когда поймёшь, что в этой жизни ты, как дятел, по понятиям - ноль,

Когда воткнёшься, что не каждая дверь годится под ключ,

Когда твоё утро вмещает "баян" и день догорает с ним,

Тогда поймёшь, что ты успел в самый раз - умереть молодым.

Коли зрозумієш, що в цьому житті ти, як дятел, за поняттями – нуль,

Коли встромишся, що не кожна двері годиться під ключ,

Коли твій ранок вміщує баян і день догоряє з ним,

Тоді зрозумієш, що ти встиг саме - померти молодим.

Щодня міняє ніч,

Ніч ковзає волею зірок,

Зірки розсипають сни,

Сни поспішають допомогти тобі.

Сотні міст, тисячі доріг, мільйони обпалює Rock.

Чорною борозеною, у хмарі кадив по краях землі, він мене водив.

Коли раптом стане ясно, що без дози не можливий контакт,

Коли твої друзі один за одним стануть під кримінал,

Коли твою каламут розчинить кислота, а сутність з'їдять гриби,

Тоді зрозумієш, що в цьому житті ти встиг саме - померти молодим.

Щодня міняє ніч,

Ніч ковзає волею зірок,

Зірки розсипають сни,

Сни поспішають допомогти тобі.

Сотні міст, тисячі доріг, мільйони обпалює Rock.

Чорною борозеною, у хмарі кадив по краях землі, він мене водив.

Крізь посмішки зустрічей, через біль втрат від себе відчиняємо двері.

Той, хто разом спалив за собою міст, продовжує шлях до оточення зірок.

Коли зрозумієш, що в цьому житті ти, як дятел, за поняттями – нуль,

Коли встромишся, що не кожна двері годиться під ключ,

Коли твій ранок вміщує баян і день догоряє з ним,

Тоді зрозумієш, що ти встиг саме - померти молодим.