У истоков голубой реки - Алиса

У истоков голубой реки бродит синий слон и розовый конь.

Им в глаза глядит весенний день и кладёт их тень на ладонь.

Их ласкает ветер мягких трав, им поёт вода песни сонного дна.

И в разводе солнечных колец, им смеётся лес и я.

В синей воде отдыхает день.

В зарослях роз кружат стаи стрекоз.

У истока голубой реки небо по холмам стелет облака.

В облаках гуляет белый лев, белый, как в тумане вода.

И когда земля ложится спать, и стелет кровать, лев открывает дверь,

Чтобы ты все смог увидеть сам, чтоб прошёл по холмам, поверь!

Чтобы встретил тебя синий слон!

Чтоб пронёс в облаках тебя розовый конь!

У голубой реки…

По золотым холмам…

Ты все увидишь сам!

Біля витоків блакитної річки бродить синій слон і рожевий кінь.

Їм очі очі дивиться весняний день і кладе їх тінь на долоню.

Їх пестить вітер м'яких трав, їм співає вода пісні сонного дна.

І в розведення сонячних кілець, ним сміється ліс і я.

У синій воді відпочиває день.

У заростях троянд кружляють зграї бабок.

Біля витоку блакитної річки небо по горбах стеле хмари.

В хмарах гуляє білий лев, білий, як у тумані вода.

І коли земля лягає спати,і стеле ліжко, лев відчиняє двері,

Щоб ти все зміг побачити сам, щоб пройшов по горбах, повір!

Щоб зустрів тебе синій слон!

Щоб проніс у хмарах тебе рожевий кінь!

У блакитної річки…

По золотих пагорбах…

Ти все побачиш сам!