Слово - Алиса

Слово для сердца надежней, чем небо для глаз —

Импульс начала и светоч предтечи конца.

Слово заблудшие души спасало не раз,

Слово разило неверных вернее свинца.

Семь миллиардов и тысячи тысяч до них,

Ждали у моря погоды да славили муть.

Лишь единицам открылось, что ветер затих,

Чтобы огнем по земле проложить новый путь.

Припев:

Серый пепел лет — отзвук тишины.

Все, кто видел свет, оглашены.

Мир промежутков подобен стоячей воде,

Не то чтоб болото, но все же никак не река.

В мире задернутых штор нет приюта звезде,

Голый расчет при условии наверняка.

Припев:

Серый пепел лет — отзвук тишины.

Все, кто видел свет, оглашены.

А над городом, солнце лучит заря,

Льет в мир золото силою тропаря,

Меж тем в топоте тают остатки сил

Тех, кто ропотом жил, слова не ведая.

Пыл тьмы проповедуя.

Век коротали в разгулы отеком лица,

Комкали Слово, купелью считая кровать,

Сором пустой болтовни наполняли сердца

И гибли в тупом нежелании хоть что-то менять.

Припев:

Серый пепел лет — отзвук тишины.

Все, кто видел свет, оглашены.

Слово для серця надійніше, ніж небо для очей

Імпульс початку і світло предтечі кінця.

Слово заблукані душі рятувало не раз,

Слово вражало невірних вірніше свинцю.

Сім мільярдів і тисячі тисяч до них,

Чекали біля моря погоди та славили каламут.

Лише одиницям відкрилося, що вітер стих,

Щоб вогнем по землі прокласти новий шлях.

Приспів:

Сірий попіл років — відлуння тиші.

Усі, хто бачив світло, оголошені.

Світ проміжків подібний до стоячої води,

Не то щоб болото, але все ж ніяк не річка.

У світі задернутих штор немає притулку зірці,

Голий розрахунок за умови, напевно.

Приспів:

Сірий попіл років — відлуння тиші.

Усі, хто бачив світло, оголошені.

А над містом, сонце випромінює зоря,

Льє в світ золото силою тропаря,

Тим часом у тупоті тануть залишки сил

Тих, хто наріканням жив, слова не знаючи.

Пил темряви проповідуючи.

Вік коротали в розгули набряком обличчя,

Комкали Слово, купеллю вважаючи ліжко,

Сміття порожньої балаканини наповнювали серця

І загинули в тупому небажанні хоч щось міняти.

Приспів:

Сірий попіл років — відлуння тиші.

Усі, хто бачив світло, оголошені.