Шабаш 2 - Алиса

Снег на лунном поле

Заметал следы,

Волки торопили полночь, то была их ночь.

Чертовы колеса

Нас звездами несли,

Небом кружила снежная дочь.

Чуду доверяли,

Верили беде,

Видели, как босиком по сугробам шли облака.

Луч целовали

Утренней звезде,

Да у берез в мороз просили молока.

Сладко да недолго

По душе гулять,

Липким отваром ночь опоила вещие сны.

Кровь замутила

Чертова мать,

Да отпустила петлять до весны.

Но голову шальную

Пулей не спасти,

Вьюга затянет жаркую рану белым рубцом.

На удачу бесу

Спину не крести,

Подмигни да сплюнь, коль узнал в лицо.

Лихо на потехе,

Свистопляс в петле,

Рви из-под ребер сердце, на радость стае ворон.

Тело на плахе

Да тень на метле

Да под дугой золотой перезвон.

Кто за что в ответе,

С тем и проживет,

Время покажет кто чего стоил в этой пурге.

Кто там на том свете

Кружит хоровод,

Объяснит в момент палец на курке.

Сніг на місячному полі

Заметав сліди,

Вовки квапили північ, то була їх ніч.

Чортові колеса

Нас зірками несли,

Небом кружляла снігова дочка.

Диву довіряли,

Вірили біді,

Бачили, як босоніж по кучугурах йшли хмари.

Промінь цілували

Ранкова зірка,

Так у берез у мороз просили молока.

Солодко так недовго

По душі гуляти,

Липким відваром ніч опоила віщі сни.

Кров замутила

Чортова мати,

Так відпустила петляти до весни.

Але голову шалену

Кулею не врятувати,

Завірюха затягне спекотну рану білим рубцем.

На удачу дияволу

Спину не хрести,

Підморгни і сплюнь, коли дізнався в обличчя.

Лихо на потіху,

Свистопляс у петлі,

Рви з-під ребер серце, на радість стає ворон.

Тіло на пласі

Так тінь на мітлі

Так під дугою золотий передзвон.

Хто за що у відповіді,

З тим і проживе,

Час покаже хто чого коштував у цій пурзі.

Хто там на тому світі

Кружить хоровод,

Пояснить в момент палець на курці.