Повелитель блох - Алиса

Неба белый клок вырван из синевы,

Звёзды неводом тянет солёный рыбак,

Утро красное разметало костры,

Слезы осени отрезвили гуляк.

Из плакун-травы вырезали кресты,

Вместо крох земли к сердцу клали асфальт.

По большой воде возвращались с войны,

Да по скорбным дням поминали солдат.

Припев:

Шаг по лезвию ножа кровью запекает след.

Подступает не спеша на сорок бед один ответ.

С каждым жестом тольше нить, с каждым днем яснее код.

Не спасти, не схоронить тех, кого казнил народ.

Но новый заказной спаситель снова трёт за светлый путь.

Но где тот чёртов детонатор, чтобы этот путь замкнуть?

Кто решится стать расплатой за позор моей земли?

Нет таких да только легионы снова лезут в козыри.

А мы все молчим да все не можем понять,

Как случилось так, что всех нас взяли врасплох.

Мы же знали жизнь, мы могли ей играть,

А теперь бредем за повелителем блох.

Припев:

Шаг по лезвию ножа кровью запекает след.

Подступает не спеша на сорок бед один ответ.

С каждым жестом тольше нить, с каждым днем яснее код.

Не спасти, не схоронить тех, кого казнил народ.

Но новый заказной спаситель снова трёт за светлый путь.

Но где тот чёртов детонатор, чтобы этот путь замкнуть?

Кто решится стать расплатой за позор моей земли?

Нет таких да только легионы снова лезут в козыри.

Припев:

Шаг по лезвию ножа кровью запекает след.

Подступает не спеша на сорок бед один ответ.

С каждым жестом тольше нить, с каждым днем яснее код.

Не спасти, не схоронить тех, кого казнил народ.

Но новый заказной спаситель снова трёт за светлый путь.

Но где тот чёртов детонатор, чтобы этот путь замкнуть?

Кто решится стать расплатой за позор моей земли?

Нет таких да только легионы снова лезут в козыри.

Небо білий клок вирваний із синьової,

Зірки неводом тягне солоний рибалка,

Ранок червоний розметав багаття,

Сльози осені протверезили гуляк.

Із плакун-трави вирізали хрести,

Замість крихти землі до серця клали асфальт.

По великій воді поверталися з війни,

Так по скорботним дням поминали солдатів.

Приспів:

Крок по лезу ножа кров'ю запікає слід.

Підходить не спішаючи на сорок бід одна відповідь.

З кожним жестом тільки нитка, з кожним днем ​​ясніше код.

Не врятувати, не поховати тих, кого стратив народ.

Але новий рекомендаційний рятівник знову тре за світлий шлях.

Але де той чортів детонатор, щоб цей шлях замкнути?

Хто наважиться стати розплатою за ганьбу моєї землі?

Немає таких, тільки легіони знову лізуть у козирі.

А ми все мовчимо та все не можемо зрозуміти,

Як сталося так, що всіх нас взяли зненацька.

Ми ж знали життя, ми могли їй грати,

А тепер бредемо за володарем бліх.

Приспів:

Крок по лезу ножа кров'ю запікає слід.

Підходить не спішаючи на сорок бід одна відповідь.

З кожним жестом тільки нитка, з кожним днем ​​ясніше код.

Не врятувати, не поховати тих, кого стратив народ.

Але новий рекомендаційний рятівник знову тре за світлий шлях.

Але де той чортів детонатор, щоб цей шлях замкнути?

Хто наважиться стати розплатою за ганьбу моєї землі?

Немає таких, тільки легіони знову лізуть у козирі.

Приспів:

Крок по лезу ножа кров'ю запікає слід.

Підходить не спішаючи на сорок бід одна відповідь.

З кожним жестом тільки нитка, з кожним днем ​​ясніше код.

Не врятувати, не поховати тих, кого стратив народ.

Але новий рекомендаційний рятівник знову тре за світлий шлях.

Але де той чортів детонатор, щоб цей шлях замкнути?

Хто наважиться стати розплатою за ганьбу моєї землі?

Немає таких, тільки легіони знову лізуть у козирі.