Печаль - Алиса

Дождей, невеселую быль,

Я знал, но как только забыл, ветра

Постучали в мой дом.

Вставай, мы пришли за тобой,

Оставь этим стенам покой, гроза

Бьет по крыше крылом.

В чисто поле да в синий туман ветер занес.

Так и водит краями земли до звезд.

Так и кружит пылью дорог дальнюю даль

Да пророчит мне в небе звезду печаль, печаль.

Как тут проходить виражи,

Направь, подскажи, укажи, кто здесь

Слышит песню мою.

Чей Храм, чей предел, чей приход,

Никто, никогда не поймет кому

И зачем я пою.

В чисто поле да в синий туман ветер занес.

Так и водит краями земли до звезд.

Так и кружит пылью дорог дальнюю даль

Да пророчит мне в небе звезду печаль, печаль.

Так и кружит пылью дорог дальнюю даль

Да пророчит мне в небе звезду печаль.

Печаль.

Дощів, невеселу буваль,

Я знав, але щойно забув, вітру

Постукали у мій будинок.

Вставай, ми прийшли за тобою,

Залиш цим стінам спокій, гроза

Б'є по даху крилом.

У чисте поле та синій туман вітер заніс.

Так і водить краями землі до зірок.

Так і кружляє пилом доріг далеку далечінь

Нехай пророкує мені в небі зірку смуток, смуток.

Як тут проходити віражі,

Направ, підкажи, вкажи, хто тут

Чує мою пісню.

Чий Храм, чия межа, чия парафія,

Ніхто, ніколи не зрозуміє кому

І навіщо я співаю.

У чисте поле та синій туман вітер заніс.

Так і водить краями землі до зірок.

Так і кружляє пилом доріг далеку далечінь

Нехай пророкує мені в небі зірку смуток, смуток.

Так і кружляє пилом доріг далеку далечінь

Хай пророкує мені в небі зірку смуток.

Печаль.