Падал снег - Алиса

Падал снег, засыпал выше крыш города,

Ворожил, поволокой касаясь ресниц.

В были и небыли,

Были и не были тени перелетных птиц.

В облако-олово кутали головы,

Кровью запеклись по дороге в высь…

Припев:

Души,

Выстудил синий лед…

Стужей

Холода не унять…

Кружит

Зимами напролет

Души…

Вьюжит…

Снегопадом распят город, пригвожден к облакам.

Только памятью жив голос: там!

Там!

Дышит воля!

В тетиву обратить снова воскресения нить,

И в ручьях обрести слово: жить!

Жить!

Ради боли!

Падал снег, облака наряжал мишурой.

Трепетал зимний сумрак в лучах фонарей.

Четом и нечетом

Были отмечены четки календарных дней.

Рядом да около лебеди, соколы…

Снегом замело — сломано крыло…

Припев:

Души,

Выстудил синий лед…

Стужей

Холода не унять…

Кружит

Зимами напролет

Души…

Вьюжит…

Падал снег…

Падав сніг, засинав вище за дахи міста,

Гадав, поволокою торкаючись вій.

Були і не були,

Були і не були тіні перелітних птахів.

В хмарно-олово кутали голови,

Кров'ю запеклися по дорозі в височінь.

Приспів:

Душі,

Вистудив синій лід.

Стужій

Холода не вгамувати…

Кружить

Зимами безперервно

Душі…

В'южить ...

Снігопадом розіп'ято місто, прибите до хмар.

Тільки пам'яттю живий голос: там!

Там!

Дихає воля!

В тітку звернути знову воскресіння нитку,

І в ручках знайти слово: жити!

Жити!

Заради болю!

Падав сніг, хмари вбирав мішурою.

Тремтів зимовий сутінок у променях ліхтарів.

Подружжям і непаром

Було відзначено чіткі календарні дні.

Поруч та біля лебеді, соколи...

Снігом замело — зламане крило…

Приспів:

Душі,

Вистудив синій лід.

Стужій

Холода не вгамувати…

Кружить

Зимами безперервно

Душі…

В'южить ...

Падав сніг…