Новая кровь - Алиса

Гроза похожа на взгляд палача,

Ливень похож на нож.

И в каждой пробоине блеск меча,

И в каждой пощечине дождь.

Начну с начала и выброшу вон

Все то, что стало золой.

Я вижу ветер отбивает поклон

Крестам над моей головой.

Новая кровь!

Слышишь стон роженицы ночи?

Новая кровь!

В крике рожденного дня.

Новая кровь!

Дорога домой могла быть короче.

Новая кровь!

Вновь наполняет меня.

Дорогу выбрал каждый из нас,

Я тоже брал по себе.

Я сердце выблевывал в унитаз,

Я продавал душу траве.

Чертей, как братьев, лизал в засос,

Ведьмам вопил

Какое тут солнце?

Какой Христос?!

Когда кончаешь на суке-луне!

Костер, как плата за бенефис,

И швейцары здесь не просят на чай.

Хочешь, просто стой, а нет сил - молись!

Чего желал, то получай!

Вино - как порох, любовь - как яд,

В глазах слепой от рождения свет.

Душа - это птица, ее едят,

Мою жуют уже почти сорок лет.

Кто-то минирует океан,

Кто-то вот-вот родит,

Кто-то прошел через Афганистан,

У него обнаружен СПИД.

Кто-то сел на электрический стул,

Кто-то за праздничный стол,

Кому-то стакан гарантировал жизнь,

Кого-то не спас укол.

Кто-то шепчет: .

Кто-то строчит донос,

Кто-то идет под венец,

Кого-то ведут на допрос,

Кто-то в драке нарвался на нож,

Кто-то смеется во сне,

Кто-то попал под дождь,

Кто-то погиб на войне.

Новая кровь.

Гроза схожа на погляд ката,

Злива схожа на ніж.

І в кожній пробоїні блиск меча,

І в кожній ляпасі дощ.

Почну з початку і викину геть

Все те, що стало золою.

Я бачу вітер відбиває уклін

Хрестам над моєю головою.

Нова кров!

Чуєш стогін породіллі ночі?

Нова кров!

У крику народженого дня.

Нова кров!

Дорога додому могла бути коротшою.

Нова кров!

Знову наповнює мене.

Дорогу вибрав кожен із нас,

Я теж брав по собі.

Я серце вибльовував в унітаз,

Я продавав душу траві.

Чортів, як братів, лизав у засос,

Відьам кричав

Яке тут сонце?

Який Христос?

Коли закінчуєш на суці-місяці!

Багаття, як плата за бенефіс,

І швейцари тут не просять на чай.

Хочеш, просто стій, а нема сил - молись!

Чого хотів, то отримуй!

Вино - як порох, любов - як отрута,

В очах сліпе від народження світло.

Душа – це птах, її їдять,

Мою жують уже майже сорок років.

Хтось минає океан,

Хтось ось-ось народить,

Хтось пройшов через Афганістан,

У нього виявлено СНІД.

Хтось сів на електричний стілець,

Хтось за святковий стіл,

Комусь склянка гарантувала життя,

Когось не врятував укол.

Хтось шепоче: .

Хтось пише донос,

Хтось іде під вінець,

Когось ведуть на допит,

Хтось у бійці нарвався на ніж,

Хтось сміється уві сні,

Хтось потрапив під дощ,

Хтось загинув на війні.

Нова кров.