Что потом - Алиса

Как прозрачным солнцем стыли реки в желто-красных берегах.

День летел на убыль, дым Онеги затерялся в облаках.

В сень курлыкал отзвук перелетный, как в обряд прощались мы.

Вечер грел ладони пылью звездной, в рукавах осенней мглы.

Припев:

Гул северного ветра и волн, перетолок в ступе явь и сон,

Где встреча у последней черты, вышла в зачет…

А что потом?

Все успел до срока, все исполнил, стал последним для молвы.

Лад сорокоуста звоны полнил в хрустале седой зимы.

Припев:

Гул северного ветра и волн, перетолок в ступе явь и сон,

Где встреча у последней черты, вышла в зачет…

А что потом?

Растащили душу на заплаты, слезы обернулись в жесть.

Для одних потеря — боль утраты, для других благая весть.

Припев:

Гул северного ветра и волн, перетолок в ступе явь и сон,

Где встреча у последней черты, вышла в зачет…

А что потом?

Як прозорим сонцем стиліли річки в жовто-червоних берегах.

День летів на спад, дим Онєги загубився в хмарах.

Усінь курликав відгук перельотний, як в обряд прощалися ми.

Вечір грів долоні зоряним пилом, в рукаві осінньої імли.

Приспів:

Гул північного вітру і хвиль, перетовк у ступі яв і сон,

Де зустріч у останньої межі, вийшла в залік...

А що потім?

Все встиг до терміну, все виконав, став останнім для поголосу.

Лад сорокуста дзвони сповнив у кришталі сивої зими.

Приспів:

Гул північного вітру і хвиль, перетовк у ступі яв і сон,

Де зустріч у останньої межі, вийшла в залік...

А що потім?

Розтягли душу на латки, сльози обернулися на жесть.

Для одних втрата - біль втрати, для інших добра звістка.

Приспів:

Гул північного вітру і хвиль, перетовк у ступі яв і сон,

Де зустріч у останньої межі, вийшла в залік...

А що потім?