Слеза скатилась - Александр Закшевский

Притормози, водитель, ну постой же,

Я выйду здесь, мне некуда спешить.

Ты у колодца стань мне, если можно,

Воды студёной мне б сейчас испить!

Спасибо, друг, премного благодарен!

Давай, езжай!

Счастливого пути!

А я пройдусь, поди, ещё не барин,

И, коль, не так что, ты меня прости!

Припев:

Слеза скатилась, я отвернулся,

Давно я не был здесь, давно,

Деревня, ты мне часто снилась!

Мой дом родной, моё крыльцо!

Машина вдаль умчалась и пропала,

Я распахнул пошире воротник.

Мне что-то стало воздуха, вдруг, мало,

И задыхаться начал, как старик.

Заброшены дворы стоят повсюду,

Колодец пуст, в нём даже нет ведра.

Три дома здесь жилых на всю округу,

Деревня вся, как будто, умерла.

Припев:

Слеза скатилась, я отвернулся,

Давно я не был здесь, давно,

Деревня, ты мне часто снилась!

Мой дом родной, моё крыльцо!

Сказать по правде, братцы, дрожь пробрала,

Отнялась речь, я онемев стою.

А слева, сзади, спереди и справа,

Дома вросли в густую крапиву.

И мой стоит заброшенный, разбитый,

Поодаль, тут же рядом, в стороне.

Покинут всеми, мною позабытый,

Но он, как прежде, очень дорог мне!!!

Припев:

Слеза скатилась, я отвернулся,

Давно я не был здесь, давно!

Деревня, ты мне часто снилась,

Мой дом родной, моё крыльцо!

Деревня, ты мне часто снилась,

Мой дом родной, моё крыльцо!

Пригальмуй, водій, ну постой ж,

Я вийду тут, мені нікуди поспішати.

Ти у колодязя стань мені, якщо можна,

Води студеної мені б зараз випити!

Дякую, друже, дуже вдячний!

Давай, їдь!

Щасливої ​​дороги!

А я пройдусь, мабуть, ще не барин,

І, якщо, не так, ти мене прости!

Приспів:

Сльоза скотилася, я відвернувся,

Давно я не був тут, давно,

Село, ти мені часто снилася!

Мій будинок рідний, мій ґанок!

Машина вдалину помчала і пропала,

Я розкрив ширший комір.

Мені щось стало повітря, раптом мало,

І задихатися почав, як старий.

Занедбані двори стоять повсюди,

Колодязь порожній, у ньому навіть немає відра.

Три будинки тут житлових на всю округу,

Село все, начебто, померло.

Приспів:

Сльоза скотилася, я відвернувся,

Давно я не був тут, давно,

Село, ти мені часто снилася!

Мій будинок рідний, мій ґанок!

Сказати по правді, братці, тремтіння пробрало,

Віднялася мова, я онімів стою.

А ліворуч, ззаду, спереду і праворуч,

Вдома вросли в густу кропиву.

І мій стоїть занедбаний, розбитий,

Віддалік, тут уже поруч, у боці.

Залишаються всіма, мною забутий,

Але, як раніше, дуже дорогий мені!

Приспів:

Сльоза скотилася, я відвернувся,

Давно я не був тут, давно!

Село, ти мені часто снилася,

Мій будинок рідний, мій ґанок!

Село, ти мені часто снилася,

Мій будинок рідний, мій ґанок!