Привет, малыш! - Александр Закшевский

Вгляжусь в твои голубые глаза,

И в них я душу твою прочитаю,

Увижу, как ты тоскуешь одна, когда я улетаю.

Командировки, гастроли, дела,

А так порой не хватает тепла,

И разговоров о чём-то родном, знаю…

Командировки, гастроли, дела,

А так порой не хватает тепла,

И разговоров о чём-то родном, знаю…

И на пороге родном я скажу тебе тихо, в полголоса,

«Привет, малыш!

Без тебя я скучал вдали, день ото дня».

Поглажу нежно твои золотые роскошные волосы,

И как мальчишка, немного смутясь, поцелую тебя.

Из-за спины протяну я букет,

Твоих из детства любимых ромашек.

И вспомнишь вдруг, как я в школьные дни на свидания наши…

Влюблённый, их постоянно таскал,

Поля окрестные все обрывал,

И нам казалось, что нет ничего краше.

Влюблённый, их постоянно таскал,

Поля окрестные все обрывал,

И нам казалось, что нет ничего краше.

И на пороге родном я скажу тихо, в полголоса,

«Привет, малыш!

Я безумно скучал вдали, день ото дня».

Поглажу нежно твои золотые роскошные волосы,

И как мальчишка, немного смутясь, поцелую тебя.

И на пороге родном я скажу тихо, в полголоса,

«Привет, малыш!

Я безумно скучал, день ото дня».

Поглажу нежно твои золотые роскошные волосы,

И как мальчишка, немного смутясь, поцелую тебя.

Вдивлюся в твої блакитні очі,

І в ніх я душу твою прочитаю,

Побачу, як ти тужить одна, коли я відлітаю.

Відрядження, гастролі, справи,

А так часом не вистачає тепла,

І розмов про щось рідне, знаю...

Відрядження, гастролі, справи,

А так часом не вистачає тепла,

І розмов про щось рідне, знаю...

І на порозі рідному я скажу тобі тихо, в півголоса,

"Привіт малий!

Без тебе я скучав вдалині, з кожним днем».

Поглажу ніжно твоє золоте розкішне волосся,

І як хлопчик, трохи зніяковівши, поцілую тебе.

З-за спини простягну я букет,

Твоїх із дитинства улюблених ромашок.

І згадаєш раптом, як я в шкільні дні на бачення наші...

Закоханий, їх постійно тягав,

Поля навколишні все обривав,

І нам здавалося, що немає нічого кращого.

Закоханий, їх постійно тягав,

Поля навколишні все обривав,

І нам здавалося, що немає нічого кращого.

І на порозі рідному я скажу тихо, в півголоса,

"Привіт малий!

Я безумно сумував вдалині, з кожним днем».

Поглажу ніжно твоє золоте розкішне волосся,

І як хлопчик, трохи зніяковівши, поцілую тебе.

І на порозі рідному я скажу тихо, в півголоса,

"Привіт малий!

Я безумно сумував, з кожним днем».

Поглажу ніжно твоє золоте розкішне волосся,

І як хлопчик, трохи зніяковівши, поцілую тебе.