Ночь - Александр Закшевский

Ночь в мой дом идёт желанной гостьей,

Как невесту, жду её всегда, жду всегда.

Ночь в мой дом войдёт без всякой злости,

С ней подружка верная, звезда.

Хлеб да соль для них всегда найдётся,

Выпьем доброго вина мы до дна.

Всем поклон от брата Красно солнца,

Да тебе, проказница луна!

Припев:

Ночь — мечты волшебная вуаль,

Закрываешь ты мою тоску-печаль.

Ночь — одежда пламени свечи,

А глаза любимой — звёздочки в ночи.

Ночь со мной беседует тихонько,

А звезда, с улыбкою светлой, молчит.

День пусть спит, он глупинькой мальчонка,

И устал от сплетен и обид.

Соловью подпеть мне захотелось,

Ночь шепнула: «Смело пой!

Смело пой!».

Я пою, и под окном уселась,

Та, что днём прогнала с глаз долой.

Припев:

Ночь — мечты волшебная вуаль,

Закрываешь ты мою тоску-печаль.

Ночь — одежда пламени свечи,

Ты меня слепого видеть научи.

Проигрыш

Ночь — одежда пламени свечи,

Ты меня глухого слышать научи.

Ніч у мій будинок йде бажаною гостею,

Як наречену, чекаю її завжди, чекаю завжди.

Ніч у мій будинок увійде без жодної злості,

З нею подружка вірна, зірка.

Хліб та сіль для них завжди знайдеться,

Вип'ємо доброго вина ми до дна.

Усім уклін від брата Червоного сонця,

Так, тобі, пустунка місяць!

Приспів:

Ніч — мрії чарівна вуаль,

Закриваєш ти мою тугу-сум.

Ніч — одяг полум'я свічки,

А очі коханої зірочки вночі.

Ніч зі мною розмовляє тихенько,

А зірка, з посмішкою світлою, мовчить.

День нехай спить, він дурненьким хлопчиком,

І втомився від пліток і образ.

Солов'ю підспівати мені захотілося,

Ніч шепнула: «Сміливо співай!

Сміливо співай!».

Я співаю, і під вікном уселася,

Та, що вдень прогнала з очей геть.

Приспів:

Ніч — мрії чарівна вуаль,

Закриваєш ти мою тугу-сум.

Ніч — одяг полум'я свічки,

Ти мене сліпого бачити навчи.

Програш

Ніч — одяг полум'я свічки,

Ти мене глухого чути навчи.