Till En Vildmarkspoet - Александр Рыбак

Och snön föll vit i vinterskog

där räven stod på lur

för tystnaden i blånad vildmarkstrakt.

Här dröjde du vid kojans eld

och drömde om en vår

och skrev din sång och höll vid milan vakt.

Nu porlar den i vårens tid

din fors i milsvid skog!

Nu surrar den av bin din sommaräng!

Jag anar spår av kärva steg

som trötta spelmän tog

och rosors blod

i ton från sorgens sträng.

Än sjunger vinden vida,

när hösten brinner röd,

din sång om livets villkor,

om kamp för hem och bröd.

Nu porlar den i vårens tid

din fors i milsvid skog!

Nu surrar den av bin

din sommaräng!

Jag anar spår av kärva steg

som trötta spelmän tog

och rosors blod

i ton från sorgens sträng.

Du vandrare, du speleman,

du kung i tiggardräkt,

du brann i natten fylld av köld och is.

Den eld som brann den värmer än,

din saga och din dikt

om evig sol och sommarparadis.

Nu porlar den i vårens tid

din fors i milsvid skog!

Nu surrar den av bin din sommaräng!

Jag anar spår av kärva steg

som trötta spelmän tog

och rosors blod

i ton från sorgens sträng.

Än sjunger vinden vida,

när hösten brinner röd,

din sång om livets villkor,

om kamp för hem och bröd.

Nu porlar den i vårens tid

din fors i milsvid skog!

Nu surrar den av bin

din sommaräng!

Jag anar spår av kärva steg

som trötta spelmän tog

och rosors blod

i ton från sorgens sträng.

The snow fell white in Winter´s woods

where foxes stood on guard,

in silence in the timber-cutters gash

In patient watch you also stood,

as charcoal slowly charred,

composing verse while embers turned to ash.

Loud ripples from the river-bed.

The forest stretches wide.

The busy bees are buzzing now it´s Spring.

I sense the sound of heavy tread

as tired fiddlers stride,

and roses bleed in tune with sorrow´s strings.

The wild winds sing their sombre tones

when Autumn turns to red.

The song of tribulation,

the fight for daily bread.

Loud ripples from the river-bed.

The forest stretches wide,

The busy bees are buzzing now it´s Spring.

I sense the sound of heavy tread

as tired fiddlers stride,

and roses bleed in tune with sorrow´s strings.

A wanderer, a minstrel man,

a king, though clad in rags.

A charcoal burner, midst the snow and ice.

The flame you lit still spreads your heat

in stories and in verse

on sunlight in a Summer paradise.

Loud ripples from the river-bed.

The forest stretches wide.

The busy bees are buzzing now it´s Spring.

I sense the sound of heavy tread

as tired fiddlers stride,

and roses bleed in tune with sorrow´s strings.

The wild winds sing their sombre tones

when Autumn turns to red.

The song of tribulation,

the fight for daily bread.

Loud ripples from the river-bed.

The forest stretches wide,

The busy bees are buzzing now it´s Spring.

I sense the sound of heavy tread

as tired fiddlers stride,

and roses bleed in tune with sorrow´s strings.

І білий сніг у зимовому лісі

де причаїлася лисиця

за тишу в блакитній пустелі.

Ось ти затримався біля вогню хатини

і мріяв про весну

і написав твою пісню і тримався в міланській гвардії.

Зараз він булькає навесні

твої пороги в милях лісу!

Тепер гуде бджолами твоя літня галявина!

Я відчуваю сліди важких кроків

яку брали втомлені скрипачі

і кров троянд

в тон від струни печалі.

Вітер ще далеко співає,

коли осінь горить червоним,

твоя пісня про умови життя,

про боротьбу за дім і хліб.

Зараз він булькає навесні

твої пороги в милях лісу!

Зараз гуде від бджіл

твоя літня галявина!

Я відчуваю сліди важких кроків

яку брали втомлені скрипачі

і кров троянд

в тон від струни печалі.

Ти ходок, ти скрипаль,

ти король у костюмі жебрака,

ти згорів у ночі, наповненій холодом і льодом.

Вогонь, що його спалив, досі гріє,

твоя казка і твій вірш

про вічне сонце і літній рай.

Зараз він булькає навесні

твої пороги в милях лісу!

Тепер гуде бджолами твоя літня галявина!

Я відчуваю сліди важких кроків

яку брали втомлені скрипачі

і кров троянд

в тон від струни печалі.

Вітер ще далеко співає,

коли осінь горить червоним,

твоя пісня про умови життя,

про боротьбу за дім і хліб.

Зараз він булькає навесні

твої пороги в милях лісу!

Зараз гуде від бджіл

твоя літня галявина!

Я відчуваю сліди важких кроків

яку брали втомлені скрипачі

і кров троянд

в тон від струни печалі.

У зимовому лісі випав білий сніг

де на сторожі стояли лисиці,

в тиші в лісорубах розрив

У терплячій дозорі ти також стояв,

як деревне вугілля повільно обвуглюється,

складати вірші, а вуглинки перетворювалися на попіл.

З русла річки гучна брижі.

Широко тягнеться ліс.

Зайняті бджоли гудуть, зараз весна.

Я відчуваю звук важкого протектора

як крокують втомлені скрипачі,

і троянди кровоточать на струнах скорботи.

Дикі вітри співають свої похмурі тони

коли осінь стає червоною.

Пісня скорботи,

боротьба за хліб насущний.

З русла річки гучна брижі.

Широко тягнеться ліс,

Зайняті бджоли гудуть, зараз весна.

Я відчуваю звук важкого протектора

як крокують втомлені скрипачі,

і троянди кровоточать на струнах скорботи.

Мандрівник, менестрель,

король, хоча й одягнений у лахміття.

Вугільний пальник серед снігу та льоду.

Полум’я, яке ви запалили, все ще поширює ваше тепло

в оповіданнях і віршах

на сонячному світлі в літньому раю.

З русла річки гучна брижі.

Широко тягнеться ліс.

Зайняті бджоли гудуть, зараз весна.

Я відчуваю звук важкого протектора

як крокують втомлені скрипачі,

і троянди кровоточать на струнах скорботи.

Дикі вітри співають свої похмурі тони

коли осінь стає червоною.

Пісня скорботи,

боротьба за хліб насущний.

З русла річки гучна брижі.

Широко тягнеться ліс,

Зайняті бджоли гудуть, зараз весна.

Я відчуваю звук важкого протектора

як крокують втомлені скрипачі,

і троянди кровоточать на струнах скорботи.