Люблю тебя как раньше - Александр Рыбак

Пустые города и лишь воспоминания,

Запомню навсегда те нежные свидания.

Но, видно, не судьба, идти по жизни дальше,

А я тебя люблю, люблю тебя как раньше.

Но, видно, не судьба, идти по жизни дальше,

А я тебя люблю, люблю тебя как раньше.

И пролетят года, и мы уже не вместе,

И новая любовь в твоё ворвётся сердце.

Обманывать устал, тонуть во лжи и фальши,

Ведь я тебя люблю, люблю тебя как раньше.

Все ноты и стихи, что были нам родными,

Остались для тебя ненужными, чужими.

Пусть нам не суждено быть вместе в жизни дальше,

А я тебя люблю, люблю тебя как раньше.

Под проливным дождём кричу, что счастье наше,

Ведь я тебя люблю, люблю тебя как раньше.

Нелепые слова, как пропасть между нами.

Расстались как друзья, зачем же быть врагами?

С годами повзрослел, мудрее стал и старше,

Но я тебя люблю, люблю тебя как раньше.

С годами повзрослел, а что же делать дальше?

Ведь я тебя люблю, люблю тебя как раньше.

Порожні міста і тільки спогади,

Запам'ятаю назавжди ті ніжні побачення.

Але, мабуть, не доля, йти по життя далі,

А я тебе люблю, люблю тебе як раніше.

Але, мабуть, не доля, йти по життя далі,

А я тебе люблю, люблю тебе як раніше.

І пролетять роки, і ми уже не разом,

І нове кохання у твоє увірветься серце.

Обманювати втомився, тонути у брехні та фальші,

Адже я тебе люблю, люблю тебе як раніше.

Усі ноти та вірші, що були нам рідними,

Залишилися тобі непотрібними, чужими.

Нехай нам не суджено бути разом у життя далі,

А я тебе люблю, люблю тебе як раніше.

Під зливою кричу, що щастя наше,

Адже я тебе люблю, люблю тебе як раніше.

Безглузді слова, як прірва між нами.

Розлучилися як друзі, навіщо бути ворогами?

З роками подорослішав, мудрішим став і старшим,

Але тебе люблю, люблю тебе як раніше.

З роками подорослішав, а що робити далі?

Адже я тебе люблю, люблю тебе як раніше.